Але 2016 рік мав усе змінити. 20 березня того року у селі урочисто закладають камінь під будівництво нової школи! Що важливо, на заході були присутні, окрім сільського голови та самих мешканців, усім відомий Ярослав Дубневич та Володимир Ременяк — тодішній голова Городоцького району.
На порозі от-от 2020 рік, а школа досі не відкрита. Чому і до чого тут Дубневичі?
Напевно, ні для кого не секрет, наскільки українські нардепи люблять приписувати собі чужі справи. Особливо, якщо мова йде про державні субвенції, де усі вінки слави кладуть на голови наших народних. І хтось заперечить, що нардепи лобіюють перед державою інтереси свого округу, тому і не без активної участі пана Ярослава Суховоля могла отримати нову школу. Доля правди у цьому є, з іншими нардепами, можливо, так і є. Але на прикладі будівництва школи можна здогадатись, що “брат” лобіював не інтереси громади, а свої і тільки свої.
Перший підрядник
У липні 2016 року Городоцька РА (відділ освіти) оголошує тендер на будівництво школи у Суховолі. У жовтні того ж року підписує договір із переможцем тендеру — ТОВ “Технобуд”. Очікувана вартість робіт - 50,69 млн грн. Було виділено та освоєно 2,21 млн. грн. А от за даними “Є-Дата”, перерахували 2,86 млн. грн.
Бенефіціаром “Технобуд” є Юрій Пастернак, колишній директор “Корпорації КРТ” Дубневичів. Між іншим, у 2015 році “Технобуд” також виграв тендер на добудову одного корпусу Городоцької лікарні.
Також Юрій Пастернак, згідно даних сайту YouControl, є керівником ТОВ “ФК Енергія-Інвест”, кінцевими бенефіціарами якої є, як очікується, брати Дубневичі. На цьому зупинимось, бо насправді “ниточок” у відкритих реєстрах дуже багато, які відкривають цілу імперію ймовірних фірм-“прокладок” Дубневичів. А наша тема — всього лиш сільська школа.
Другий підрядник
Щось пішло не так і вже 14 листопада 2017 року Замовник (відділ освіти Городоцької РА) укладає новий договір вже із фірмою ТОВ “Будівельний — Регіон”. Як виявилось, згідно відкритих реєстрів, фірма була заснована у 2016 році із статутним капіталом у 100 гривень. Що ми ще знаємо? Безумовно, точно не все. Але, як не дивно, і ця фірма дотична до Дубневичів.
“Будівельний — Регіон” фігурує у справі “Корпорації КРТ” щодо великих сум податкової заборгованості:
“Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва у справі №760/27617/17 (провадження № 1-кс/760/17585/17) від 14.12.2017 задоволено клопотання детектива Другого відділу Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Максименка С.П., погоджене прокурором четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гарванком І.М., у кримінальному провадженні №22016000000000243 від 22.06.2016 та призначено позапланову документальну перевірку ТОВ "Корпорація КРТ" (код ЄДРПОУ 37786903) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з (...) ТОВ "Будівельний - Регіон" (ЄДРПОУ 40760052)”, - йдеться у матеріалах судової справи № 1340/4619/18.
Власницею ТОВ “Будівельний — Регіон” є Штогринець Роксолана Ігорівна, яка також є власницею і ТОВ “Гарантбудімекс” (зареєстроване у Суховолі) з податковим боргом у майже півмільйона гривень, та ТзОВ “Глобал Трейд Захід”.
А тепер найцікавіше
За тодішньою угодою новий генпідрядник до кінця 2018 року збудує школу на 500 дітей у півтора рази дорожче, ніж попередній підрядник.
Більше того, матеріали на будівництво (цегла, вікна, теплоізоляційні плити і т.д.) планували закуплятись мінімум на 40% дорожче від ринкової ціни, а то і цілих 60%. Що цікаво, лише ціни на пісок, щебень та бетон відповідали ринковим. Можемо тільки припустити, що причина такої вибірковості проста — завод, який займається виробленням “бетонних виробів” є у власності Наталії Дубневич, дружини Богдана Дубневича, та її сестри Тетяни.
Як писали Наші Гроші.Львів, будівництво коштувало 170 тис. грн за місце. Мінрегіонрозвитку тоді встановило опосередковану вартість будівництва шкіл на рівні 86 тис. грн за місце, що вдвічі дешевше.
“Не знаю чому, але в Договорі від 14 листопада 2017р. вартість будівництва вказана у розмірі 84,81 млн. грн. А у зведеному кошторисі від 1 листопада 2017р., який затверджений самим Замовником, вартість будівництва становить вже 99,78 млн.грн, а вартість учнівського місця майже 200 000 грн. У 2017р. було виділено та освоєно 3,89 млн. грн., - пише Володимир Шмотолоха, мешканець села, який помітив дивне коливання цифр. - Загалом, станом на 01.01.2018р.,за даними Замовника, було виділено і освоєно 7,65 млн. грн. У 2018р., за даними Замовника, було виділено та використано 5,56 млн. грн. Таким чином, за моїми підрахунками за період 2016 – 2018р. на будівництво школи, яка мала б відчинити свої двері для першокласників не пізніше 1 вересня 2019р. було виділено та освоєно "аж" 11,66 млн. грн. (2,21 + 3,89 + 5,56). А згідно із довідки керівника відділу освіти Городоцької РДА - 7,65млн. грн.”.
З усього цього, ми вже вимальовуємо собі досить мутну (у всіх сенсах) картину. Мало того, що два генпідрядники дотичні до братів Дубневичів, один з них із явною сумнівною репутацією; мало того, що школи досі немає, окрім стін та перекриття (за 4 роки!), так є підозра, що кошти на школу просто опосередковано вкачували у бізнес братів чи, як звично кажуть, відмивали?
Як щодо місцевої влади?
Володимир Ременяк, ексголова Городоцького району, відповідає на усі претензії щодо дуже довгого будівництва просто: малі субвенції, довга бюрократія. Тобто будівництво школи у Суховлі велось згідно надходжень з бюджету. Іншими словами - "яке фінансування, таке і будівництво". Крім того, пан Володимир влучно зауважує, що у районі будуються одразу кілька великих об'єктів, що, сильно давить на темпи будівництв. До самих же підрядників у ексголови питань не виникало. Ба більше, навіть не розуміє, чому підрядники "якісь не такі", адже за їхніми плечима є будівельний досвід. З іншої сторони, а нема дуже з чого і вибирати. На тендерах виграє той, хто дає більш привабливу пропозицію.
Що далі?
29 липня 2019 року суховільчани отримали нового, вже третього підрядника - “Карпатбуд”. Договір уклали з підрядом на суму 109,5 млн. грн. Згідно даних у відкритих реєстрах, фірма без податкових боргів, заснована 20 років тому та має чималий досвід у будівництві.
“На поточний 2019 рік сторонами узгоджено об’єми робіт на суму 327 255 грн. (0,33 млн. грн.) із можливим збільшенням обсягу робіт у випадку фінансування видатків із державного бюджету. Із запланованого по Договору в серпні цього року : влаштування стін, каркасу та перегородок (6 людей / 12 днів); монтаж перекриття, сходів (3 людини/ 3 дні). У вересні, жовтні, листопаді, грудні – роботи, на жаль, не заплановані. В даному випадку тішить вже той факт, що підрядником виступає серйозна та авторитетна корпорація”, - коментує Володимир Шмотолоха.
Вже у серпні 2019 року українців ввели у шок блокуванням державного фінансування (субвенцій) місцевих бюджетів. А саме завдяки цим субвенціям село Суховоля могло отримати нову першокласну школу.
В Уряді аргументували таке радикальне рішення тим, що вони намагаються так зупинити “освоєння ресурсів окремими особами”.
Звісно, зупинка фінансування стала ударом “нижче пояса” для селян та навіть “яблуком розбрату” у палких дискусіях серед громади.
Проте, зважаючи на усе вище написане, погодьтесь, що рішення влади, принаймні, звучить не так вже і недоцільно.
То що далі? Далі можна лише надіятись, що у новому році, вже 2020, суховільчанам повезе більше, ніж в усі попередні роки. І чи буде це “Карпатбуд”, чи хтось інший — він добудує школу та совісно виконає замовлення.
Тим часом, Володимир Ременяк у коментарі Форпосту додає, що зараз, зважаючи на усі обставини (і не лише блокування фінансування), стоїть питання консервації того, що вже встигли набудувати у Суховолі. Щоб стояло до кращих часів, бо, згідно слів пана Володимира, підрядники, беручи до уваги весь ризик неповернення грошей, не вкладають власні кошти у об'єкти.
