Тайфунну появу на політичному узбережжі країни нових партій і вождів в контексті «а що то робиться» цілком органічно доповнили вибори 21 липня. Політики-початківці почали масово штурмувати списки вбогих на яскраві лиця новомодних брендованих тусовок «Слуги народу» та «Голоса». Досвідченіші політики або раптово згадали про проблеми своїх територій, згадувати про які планували не раніше вересня, або кинулися по соціологію і в пошуках своїх шансів (хоч де-небудь) заміряли округи вздовж і поперек.
Як наслідок, маємо ситуацію, коли на парламентських елекціях у безкомпромісній січі зійдуться люди і бренди. Це, звісно, зовсім не означає, що серед орендованих кандидатів немає гідних депутатського мандату. І тим більше зовсім не означає, що серед тих, хто покладається на власне ім’я, - усі достойники над достойниками. Просто тим другим реально важче, адже їхні опоненти вже на старті мають фору щонайменше відсотків у 10.
«ФОРПОСТ» у серії матеріалів спробує в експрес-режимі проаналізувати виборчі округи Львівщини. Розпочнемо з районів області і завершимо округами львівськими, де особлива політична спека нічим не поступається спеці кліматичній.
Розпочинаємо наш цикл оглядів з ОКРУГУ №125, найкрасивішого в сенсі естетики.
Мальовнича природа Сколівщини, Турківщини, Старосамбірщини, чудова архітектура Самбора можуть додати якоїсь душевної наснаги навіть цинічним політикам. Однак округ завжди був складним у плані роботи. Як скаржився колись один кандидат, «те, що люди витрачають на рекламу, я мусів витратити на бензин».
Ще одна специфіка округу – тут люди охоче ведуться на бренди і люблять прокинути добродіїв-засівачів. Саме тут колись недосвідчений політики-актор Іван Гаврилюк, який ішов від «Нашої України» в час її розвою переміг Ореста Фурдичка, майже всесильного керівника «Львівлісу», відомого в певних колах під прізвиськом «Король джунглів». Саме тут нічим не помітний, крім зросту, молодший брат Олега Тягнибока - Андрій, який ішов під брендом Об’єднаної опозиції «Батьківщина» здолав місцевого князька Андрія Лопушанського.
Цьогоріч боротьба заповідалася ще та. Адже до останнього часу, крім згаданого вже Андрія Лопушанського, по 125-му міркували йти бізнесмен-енергетик Максим Козицький, відомий на Старосамбірщині своїми вітряками (сватали до ЗЕ-команди), та знаний і багатий львівський медик, сват Богдана Дубневича Михайло Гичка. Але ні Козицький, ні Гичка у боротьбу так і не вступили.
Це, однак, зовсім не полегшує життя панові Лопушанському. Хоча, подейкують, саме його величезними стараннями на окрузі немає офіційних висуванців ні від «Голосу», ні від «Громадянської позиції». Щоправда є така собі темна конячка – Володимир Саврук. Чоловік певний час активно співпрацював з партією Гриценка, потім щось не склалося і почав намагатися активно співпрацювати з «Голосом». Говорити, що Саврук здолає всіх опонентів – було б перебільшенням, але нерви їм потріпати цілком може. Тим більше, що головний козир член КУНу Лопушанський, схоже, використав під час двох минулих кампаній – пам’ятники Бандері стоять в кожному райцентрі округу.
Найсерйознішим опонентом Лопушанського бачиться представник «Слуги народу», уродженець Турківщини 38-річний Микола Яворський. Місцеву специфіку знає, оскільки володіє будівельною фірмою, то «грошей на бензин» має вистачити. Головне ж – що він «Слуга народу», а гірські округи, особливо Сколівщину, можна вважати своєрідним форпостом цієї політсили на Львівщині. Зрештою, про вплив брендів на наших бойків уже йшлося вище.
Щоправда, Яворському на окрузі вже встигли наробити збитків. Не можемо підтвердити злі домисли про справу рук Лопушанського, але серед зареєстрованих кандидатів бачимо 28-річного уродженця Донецька і мешканця Броварів Ярослава Максименка. Сіль у тому, що місцем роботи в його бюлетені буде вказано ГО «Громадський рух «СЛУГА НАРОДУ». І його прізвище в бюлетені завдяки алфавіту виявиться вище, ніж прізвище Яворського, навпроти якого стоятиме ця ж назва, але як суб’єкт висування. Прогнозуємо, що Максименко Яворського не з’їсть, але трохи покусає.
Амбіції втрутитися в боротьбу має й депутата Львівської облради, колись вірний свободівець, а нині не менш вірний тимошенківець Ярослав Качмарик, якому ми прогнозуємо боротьбу за почесне третє місце і перемогу в «дербьі» із актуальним висуванцем «Свободи» Степаном Сюшком, директором коледжу Львівського університету коледжу та права.
До речі, у Качмарику на окрузі теж наробили збитків, схожих зі збитками, наробленими Яворському. До Верховної Ради вирішив піти Нижанковицький селищний голова Володимир Смолінський, який, як і Качмарик, є членом «Батьківщини», про що, звісно, буде вказано в бюлетені.
Не чужі для округу ще двоє висуванців – підприємець Василь Курій, який свого часу крутився біля кількох політичних сил і навіть якось любив «Рух нових сил» Саакашвілі та президент Української асоціації банків Андрій Дубас. Хоча в окрузі краще знають його батька Богдана, теж банкіра, котрий неодноразово балотувався від «Нашої України» і короткий час навіть керував Київською міською держадміністрацією.
Серед 15 кандидатів у 125-му зустрічаємо також військового льотчика, командира польотів із Нового Калинова Юрія Проданюка, директора департаменту з Міністерства фінансів Юрія Міськіва, рухівця Юрія Піхоцького, бізнесмена і сусіда братів Дубневичів із Зубри Юрія Доскіча, хоча щось своє Доскіч мусить взяти. Загалом же цим добродіям можна побажати хіба естетичної насолоди від споглядання карпатської природи. Хоча після таких слів може й вартує вкусити себе за язик, адже найвисокогірніший округ Львівщини дуже схильний до сюрпризів.
