Форпост пропонує пригадати основні дати, коли майорів національний стяг – починаючи від передднів самовизначення і закінчуючи переможним меседжем на весь світ.
Перша ластівка. Першим містом в Україні, де відбулося урочисте підняття українського прапора, національного символу України, був Стрий. Сталось це 14 березня 1990 року. Тепер щороку, 14 березня, стрияни відзначають цю пам’ятну дату (до речі, синьо-жовтий прапор був вивішений у місті ще 1 листопада 1918 року за часів Австрійської імперії, знаменуючи добу боротьби за українську державу). Після Стрия символ Незалежності піднявся над іншими містами та селами України. 3-го квітня український прапор оселився на львівській Ратуші.
Під головним куполом країни. 24 серпня 1991 року. Воістину без перебільшення історичний момент– у Верховну Раду внесли прапор України. Ми щороку цитуємо слова великого патріота України В’ячеслава Чорновола, який закликав народних мужів того дня підняти у Раді багатостраждальний національний стяг…«Шановні колеги!... Мені сказали, що на вулиці є той прапор, з яким українці стояли на барикадах біля Верховної Ради Росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом Верховної Ради», – говорив тоді Чорновіл. І хоча прапор у Раду внесли зовсім інший, тим не менш цей момент знайшов своє відображення на відомій картині Олексія Кулакова «Державотворення», яка сьогодні висить у кулуарах парламенту. Над куполом Ради синьо-жовтий національний прапор був піднятий лише 4 вересня 1991 року.
На міжнародній арені. У лютому 1994-го року в Ліллегаммері (Норвегія) вперше на міжнародному рівні було урочисто піднято прапор молодої держави Україна – коли українська фігуристка із Дніпропетровська 16-річна Оксана Баюл виборола титул першої олімпійської чемпіонки вільної України. Підняття українського прапора на церемонії нагородження довелося очікувати 45 хвилин, оскільки в організаторів, як виявилося, не було гімну України. На перемогу українських спортсменів тоді не очікував ніхто... Організатори запропонували включити гімн Росії, СРСР чи олімпійський гімн, та українська делегація відмовилась. На щастя, керівник української делегації фігуристів Людмила Михайловська мала у готелі касету із записом українського гімну. Після того випадку Оксана Баюл завжди насамперед ставила умову, щоб у наявності були всі атрибути її країни.Тепер же національний прапор України тішить нас на кожних змаганнях – від спортивних олімпіад та футбольних матчів, до пісенних конкурсів, на кшталт Євробачення, на яких переможці-українці пригортаються до рідних кольорів.
На просторах Антарктиди. 6 лютого 1996 року синьо-жовтий прапор був піднятий українськими полярниками над антарктичною станцією «Академік Вернадський». Ця станція була відкрита після того, як Англійське Антарктичне Товариство передало Україні у серпні 1994-го станцію «Фарадей». Того року Україна вступила у міжнародний Науковий комітет з антарктичних досліджень, організацію, яка займається науковими дослідженнями в Антарктиці.У 1994 році стартував проект «Україна повертається в Антарктиду». Так британці передали українцям станцію разом із всім обладнанням, серед якого і полярна реліквія - спектрофотометр Добсона - прилад для вимірювання озону, завдяки якому в 80-х роках була відкрита озонова діра над Антарктидою.
Синьо-жовтий Космос. Наприкінці 1997-го року український прапор у Космосі розгорнув перший і єдиний у незалежній Україні космонавт Леонід Каденюк, який здійснив політ на американському кораблі Columbia. Політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин та 1 секунду. У подорож Леонід узяв з собою два прапори України, фотографії сім’ї, світлини Сергія Корольова та інших видатних українських інженерів, а також зображення Тараса Шевченка і «Кобзар». Під час польоту Леонід виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин. Метою проведення експериментів було вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин.
Знак солідарності. Мабуть, апогеєм використання національного прапору України став період Революції та Зламу історії, коли самі українці, а з ними і весь світ почали говорити мовою волелюбного народу – мовою його головних атрибутів. Буремні 2013-2014 роки. Кольорами українського національного прапора, як символу спротиву та свободи, тоді засвітились відомі об’єкти у різних куточках світу. Жовто-блакитними барвами засяяли скляний міст Миру у грузинському Тбілісі та міст Миру, що з’єднує Баффало штату Нью-Йорк та Форт Ері канадської провінції Онтаріо. Тоді у Штатах виявили солідарність із протестами в Україні. Засвітилась нашими рідними кольорами Вілліс-Тауер, який є візитівкою Чикаго, вроцлавський стадіон, на якому проходили матчі Євро-2012 (речник арени Адам Бурак тоді заявив, що Польща солідарна з Україною і підтримує сусідів у нелегку хвилину). Також національними кольорами України, як ми пам’ятаємо, засвітився велетенський Варшавський палац культури і науки, який є найвищим хмарочосом у Польщі (231 метр, 42 поверхи).
А з нагоди півріччя Євромайдану, на знак підтримки боротьби українського народу за свободу і європейський вибір український прапор вивісили на мерії чеської столиці Праги. Тоді в акції «Прапор для України» взяли участь 60 міст та сіл Чехії. Піднявши 21 травня 2014 року над мерією синьо-жовтий прапор, міський голова Праги Томаш Гудечек сказав, що цим символічним жестом він разом із земляками висловлює солідарність з українцями, а водночас і надію на те, що після виборів президента справи в Україні підуть на краще.
Пригадуємо також особливу позицію німецького скрипаля Михаїла Нодельмана, який під час концерту у Кьольнській філармонії 16 березня 2014-го року, після виконання «Воєнного реквієму» Брітена, на очах у тисячі глядачів підняв український прапор зі словами «Ні війні».
Холодна дипломатія. Український національний прапор – це не лише символ гордості, але й елемент прямої дипломатії. Так, під час виступу на Генеральній асамблеї ООН президента Російської Федерації Володимира Путіна 28 вересня 2015 року українські делегати розгорнули розстріляний державний прапор України.
Як зазначили тоді у прес-службі міністерства закордонних справ України, держаний стяг розгорнула частина української делегації, яка не покинула залу з початком виступу російського президента. Це був прапор з Іловайська, розстріляний російськими снарядами у серпні 2014.
Ув’язнений за прапор. Мабуть, всім відома драматична історія українського активіста, кримського фермера, а тепер політв'язня Володимира Балуха, який отримав 3 роки і 7 місяців колонії загального режиму, а також штраф у розмірі 10 тисяч рублів за те, що з грудня 2013 року жив під українським прапором у рідному селі Серебрянка в окупованому Криму. Окупаційна влада кілька разів знімала полотно, однак Володимир вперто продовжував жити з кольорами свободи. Працівники ФСБ затримали Володимира Балуха 8 грудня 2016 року, заявивши, що знайшли на горищі його будинку патрони й тротилові шашки. Підконтрольна Кремлю влада Криму також вимагала від Володимира зняти встановлену 29 листопада на стіні його будинку табличку «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18». В останньому слові в суді активіст заявив: «Я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мене в тому, що я десь злякався, проявив слабкість».
Раніше кримського татарина, одного з організаторів Українського культурного центру в Криму Вельдара Шукурджиєва оштрафували на понад 3,5 тис грн. за фото з українським прапором біля пам'ятника Леніну у центрі Сімферополя, яке він зробив 11 серпня 2015 року, а також присудили до сорока годин громадських робіт за те, що він тримав державний прапор України з написом «Крим – це Україна!»…
Москва очам не вірить…Чи не найгучніша справа із українським двоколором облетіла ЗМІ 20 серпня 2014 року. Якийсь зухвалий «негідник» посмів розмалювати зірку сталінської висотки на Котельницькій набережній, у прапор України. Цим героєм виявився киянин Руфер Григорій Мустанг (справжнє ім'я Павло Ушевець). Саме завдяки його вихідці на шпилі сталінської висотки високо піднісся український прапор. Цей перформанс він присвятив до Дня Незалежності України. Мустангу шили кримінальну справу за статтею вандалізм, тоді за хуліганство зі збільшенням покарання до семи років. У вересні 2014-го російські ЗМІ повідомили, що він оголошений в міжнародний розшук, після чого московський суд ухвалив рішення про його заочний арешт.
Подібний подвиг здійснили 23 листопада 2015 року п’ятеро активістів, які вивісили український прапор у центрі Москви на будівельних лісах навколо висотки на Котельницькій набережній. Їх одразу затримали. Акція була приурочена до другої річниці початку Євромайдану в Києві.
Прапор перемоги.Та чи не найбільшою силою все-таки наділений національний стяг, коли він здіймається над звільненими від ворога територіями, як це було у Лисичанську, Сєверодонецьку. Слов’янську, Дзержинську... І зовсім не дивно, що воїни-спецпризначенці одного лютневого дня 2016 року оригінально та по-особливому привітали свого побратима - надали йому можливість вивісити державний прапор України у Зайцевому, на території, тимчасово окупованій загарбником. «Ворог, пам'ятай та очікуй - ми завжди поруч!», - говорили спецпризначенці.
До речі, найдовший прапор-рекорд встановили цього року, 28 червня, на найвищій вершині України – Говерлі. Його довжина склала 110 метрів.
