Напередодні Нового Року по місцевому телебаченню показали передачу з Богданом Дубневичем. Реально це був короткий звіт своїм виборцям про роботу на окрузі. Багато зроблено. Тільки субвенція на Пустомитівський район СПІВМІРНА субвенції цілої Полтавської області! До кожного хутору виборчого округу буде прокладено асфальтову дорогу.
Ну що сказати, ідеальний мажоритарний депутат. Та чи така робота дійсно є благом як для виборця, так і для України в цілому? Пан Богдан не задумуючись хизується, говорячи «я домовився в бюджетному комітеті», «я домовився в Кабміні, міністерстві»... . Постає логічне питання: «за ЩО домовився, ЯКОЮ ціною домовився, ЩО пообіцяно навзаєм?».
За ЩО ж таке щастя? Ми усі прекрасно знаємо, що мажоритарний депутат завжди був основним джерелом форматування та переформатування політичних конфігурацій у ВР, а відтак основним і найпростішим об'єктом маніпулювання та політичної корупції. За преференції для округу, доступ до бюджету мажоритарні депутати «душу продавали» владі...
Пригадуєте славнозвісне переформатування більшості ВР Кучмою? Пригадуєте коли кілька, а то й один голос мажоритарника пропихали необхідне для виконавчої влади чи президента рішення? Пригадуєте пусту сесійну залу і кнопкодавчі «результативні» голосування? І виправдання депутатів, мовляв «я був у той час в міністерстві по питаннях округу? Пригадуєте батька і сина Табалових, які міняли фракції не встигши прийняти присягу? Пригадуєте славнозвісні бюджетні засівання округів Литвина, Засухи, Звягільського, Лук'янова? Пригадуєте "приорітетні" території розвитку тих же Донбасу і Криму? Пригадуєте Олеся Донія, який єдиний серед опозиції проголосував за бюджет Азарова 2014року через обіцяні 40 млн.гривень субвенції для Коломиї? І ці «домовленості» були коштом УСІЄЇ України.
У нас традиційно у бюджет України закладають такі показники і стрічки, які неможливо реалізувати, а відтак процес виконання бюджету переводиться у ручний режим з великою корупційною складовою. Маю стійке переконання, що і цього року спеціально недофінансовується соціалка, звалюється на територіальні громади забезпечення охорони здоров'я, освіти, профтехосвіти щоби зробити на «місцях» усіх чемними і лояльними, змусивши на колінах випрошувати допомогу. Маю стійку підозру що у наповнення Державного Фонду Регіонального Розвитку (ДФРР), з якого і повинне йти фінансування регіональних програм, спеціально дали таке фейкове джерело доходів, як «спецконфіскація» (яке і раніше не працювало і надалі не зможе). А це в розмірі 5,5млрд.грн.
А мета одна - ручне керівництво бюджетними коштами, багаторазові зміни цільових програм, постійні перерозподіли. Таким чином можна і поживитися, і тримати на прив’язі як мажоритарного депутата, так і керівництво територіальних громад. Такі собі тонкощі управління бюджетом. А може хай так і треба, ходити під час пленарних засідань до Кабміну, просити за себе кнопкодавити, йти на будь-які угоди і компроміси заради субвенцї на округ, і бути відповідальним лише перед виборцем округу?
Може й так. Так тільки де взяти 225 таких "добросовісних" мажоритарних депутатів, які вміють домовлятися і конвертувати такі домовленості у 400 млн.грн на округ? Я вже не кажу про те, що найчастіше такі домовленості неможливі без корупції, бо на освоєння цих коштів, тендерні процедури та підрядників буде впливати той, хто привів цю субвенцію. Та й керівництво місцевих адміністрацій буде щасливим. Нехай хоч таким способом, але прийдуть в область чи район кошти.Нехай хоч хто їх освоює, будь яким чином але можна буде відзвітувати про роботу. Я вже не говорю про те, що будь який інший район Львівщини, та й та ж ціла Полтавська область (яка традиційно не є дотаційною) заслужила не менше, ніж Пустомитівський р-н. Я вже не говорю про те, що після робіт по асфальтуванню доріг «до кожного хутора» , було б логічним на наступний рік коштом державного бюджету викласти бруківку до кожного сільського виходку чи пасовища.
Я не звинувачую Богдана Дубневича. Він діє так, як вміє. І можливо, в цій царині він є найкращим серед мажоритарників. Але ці «домовленості» є коштом УСІЄЇ України. А це вже навіть не вчорашній день. Про які дотримання принципів бюджетноі системи, передбаченими бюджетним кодексом України може йти мова? Де тут принципи єдності, збалансованості, повноти,ефективності і результативності? Де тут принципи справедливості і неупередженості, публічності і прозорості?
Інколи думаю собі над риторичним питанням: а для чого Львівщині взагалі півтора десятки мажоритарників у нікому не потрібних парламентських комітетах по освіті, охороні здоров'я, боротьбі з корупцією чи міжнародних справах? Можливо простіше об’єднати всі округи в один, щоб обрати одного узагальненого «дубневича» у бюджетний комітет, який про все «домовиться» і організує дотування області розміром так з половину бюджету України?
Такі дії є системно неправильними і шкідливими для України. Ну не повинен депутат Верховноії Ради вибивати кошти на кожен ФАП, сільську дорогу, дах для школи чи садочку. Його завданням є створення нормальних законодавчих умов для того щоби УСІ територіальні громади стали спроможніми, самі заробляти у бюджет, самі вирішували на яку дорогу чи ФАП витрачати кошти громади, самі проводили тендери тощо. Сільськими дорогами повинні займатися сільські та районні ради, районними - обласні та районні ради, міськими - міськради. А Верховна Рада, Кабмін, міністерства повинні займатися загальнодержавними програмами, створенням єдиних і справедливих правил розвитку усіх територій, інфраструктурними проектами загальнодержавного рівня.
Демократія- це не лише процедура, але й розподіл прав і повноважень. Тому хочете мати свого мажоритарного депутата, - змінюйте Конституцію, запроваджуйте нижню палату Верховної Ради і вже там розподіляйте кошти по регіонах згідно процедури, передбаченої законодавством, принципів бюджетної системи України. Недарма ж двопалатні парламенти в тій чи іншій формі діють в багатьох країнах, і на ділі довели свою ефективність.
P.S. Прошу вибачення і в депутата Богдана Дубневича, до якого маю повагу,і в його виборців пустомитівчан. Не маю їм за зле, Але виступ пана Богдана по телебаченню сприйняв як яскравий зразок вияву ретроградства і системного кроку назад у минуле. Не таким чином, пане Богдане, СЬОГОДНІ повинна рухатися Україна.
