13 грудня 2016 року на сміттєзвалищі поблизу Старого Самбора знайшли немовля. Хлопчик уже не дихав. Як повідомили Форпосту у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області, за статтею 117 Кримінального кодексу України (вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини) відкрили кримінальне провадження.
Судово-медична експертиза встановила, – маля народилося живим. А загинуло внаслідок неонатальної аспірації меконію в легенях. Важка для новонароджених проблема, але якби лікарі вчасно втрутилися, хлопчика можна було би врятувати. Однак горе-мати вирішила інакше. І просто викинула своє маля посеред недоїдків, бляшанок та іншого непотребу. Посеред зими.
У Європі існує практика, коли жінка, яка бажає відмовитися від новонародженої дитини, може зробити це анонімно. Не вбивати. А залишити у спеціальному бейбі-боксі. Такі «вікна життя» облаштовують при лікарнях та пологових будинках. Щороку бейбі-бокси рятують сотні маленьких життів. Львів був одним із перших міст в Україні, де у 2009 році спробували реалізувати такий проект. І перетворили його у скандал із з’ясовуванням стосунків та перетягуванням ковдри. Відтак, львівські бейбі-бокси проіснували недовго, завершивши свою п’ятирічку трагічною загибеллю немовляти.
Сьогодні мова йде про чергову спробу відновити проект. Вже у березні новий бейбі-бокс хочуть відкрити при Львівській міській дитячій клінічній лікарні. Мовляв, кошти уже передбачені, над реалізацією працюють. Залишається тільки сподіватися, що цього разу обійдеться без скандалу.
Бейбі-бокси у Львові: історія піару і сучасні реалії
Здавалося б, ідея хороша, наміри добрі, тому й результат мав би бути відповідним. Проте вже на етапі свого створення проект «вікно життя» перетворився на балаган. Відповідно, довго не проіснував.
Нагадаємо, меценатом проекту тоді виступив кандидат на посаду міського голови Львова Петро Писарчук. Але вже на старті ініціативи Львів потонув у взаємних звинуваченнях та пошуках правдивішого благодійника. Львівська обласна державна адміністрація в особі заступника її голови Ярослава Кашуби (того самого, що згодом, будучи головою Служби зайнятості, потрапив у гучний корупційний скандал) нібито спробувала забрати усю славу собі. Мовляв, це була ініціатива винятково влади.
Натомість, прес-служба Петра Писарчука у коментарі «Вголосу» заперечила: «Нас глибоко вразила інформація про те, що ідея започаткування такого проекту належить владі, зокрема, заступнику голови Львівської ОДА Ярославу Кашубі... З цим чиновником не було проведено жодної зустрічі та консультації щодо спільної участі у цьому проекті. Це далеко не перший масштабний проект, реалізований народним депутатом без будь-якої участі та підтримки влади».
Як то кажуть, про дітей дуже «дбали» усі. Байдуже, що справжня благодійність, – справа тиха. У Львові про «вікно життя» почули навіть ті, хто темою покинутих немовлят ніколи й не цікавився. Попри з’ясування стосунків, хто ж більший благодійник, бейбі-бокси таки відкрили.
Але вже через 5 років після старту, бейбі-пункти закрилися. Теж доволі голосно. Один, – через ремонт. Інший, – через трагедію, коли не спрацювала сигналізація і в боксі у шпиталі Шептицького загинуло немовля. Тоді, наприкінці січня 2014 року мертве дитя знайшов… двірник шпиталю. Не черговий. Не медики. А двірник. Він випадково виявив маля, яке вже не дихало. Пояснили трагедію банально, – не спрацював сигнал, який мав би повідомити про те, що у «вікно» поклали дитину. Припустили, що несправність сталася через низьку температуру повітря. От тільки взимку така температура, - це нормально. А те, що загинула дитина, яку мати таким чином, хай навіть не найкращим і не найморальнішим, але намагалася врятувати, – це дуже далеке від норми. Із того дня довіра до бейбі-боксів зникла. А про можливе їх відновлення у Львові ніхто й говорити не ризикував.
Так, у відповіді на запит депутата міськради Любомира Босаневича, який вимагав відновлення роботи «вікон життя», Департамент охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації та управління охорони здоров’я департаменту гуманітарної політики Львівської міськради апелювали до низької ефективності «вікон». Мовляв, протягом 2009-2014 років вдалося врятувати «лише» чотири дитини. Окрім того, чиновники Львівської міськради, посилались і на відсутність правового підґрунтя, вказують на беззахисність медичних працівників, які повинні доглядати за "вікном життя".
«Вікно життя» не має правового підґрунтя
«Повинно бути правове підґрунтя для формування та функціонування таких пунктів. По-перше, мають бути окремо призначені люди, які будуть стежити за цими «вікнами», щоби не повторилася ситуація 2014 року, коли дитина загинула через те, що не спрацював сигнал у бейбі-боксі, і ніхто вчасно не знайшов маля. По-друге, цим окремим людям потрібно платити, а значить, має бути передбачене фінансування. Питання облаштування таких бейбі-боксів повинне вирішуватися, перш за все, на рівні держави», - пояснив Володимир Лис.
Він також зазначив, що тодішні «вікна» профінансував меценат, але Львів виявився не готовим до такого проекту. Безліч нюансів для правильного функціонування не було враховано.
Володимир Лис розповів, що у період функціонування бейбі-боксів до Львова приїжджала представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Разом із чиновниками вона перевірила функціонування «вікон». Коли навіть після голосного стуку у бокс ніхто не відчинив, висновки напросилися невтішні.
«Офіційно в Україні немає жодного «вікна життя», - додав Володимир Лис.
Щоправда, як повідомили Форпосту у Львівській міській раді, «вікно життя» у місті таки планується. На березень. Його хочуть відкрити при Львівській міській дитячій клінічній лікарні. Тобто міська влада таки опам'яталася.
«Ініціатором відновлення проекту було міське управління охорони здоров’я. Ми довго радилися, де краще зробити цей пункт: на базі пологового, чи в іншому місці. І дійшли до висновку, що багатопрофільна лікарня зможе краще забезпечити залишеній дитині захист, - розповів головний лікар Львівської міської дитячої клінічної лікарні Дмитро Квіт. – На користь такого рішення говорить також той факт, що пологові будинки не мають можливості ізолювати покинуту дитинку від інших новонароджених пацієнтів, тоді як у нас така можливість є. Зрештою, бейбі-бокс може прихистити навіть тримісячне маля, а це теж уже профіль не пологового».
Як розповів головний лікар Львівської міської дитячої клінічної лікарні, нове «вікно життя» буде працювати за тим самим принципом, що і попередні. Буде бокс, який після закриття подаватиме сигнал черговому. Жінка зможе анонімно залишити маля, а вже у лікарні про нього подбають. Фінансуватимуть проект спільно: із міського бюджету та із бюджету самої лікарні. Без меценатів.
Альтернатива, яка працює
Загалом, у 2016 році на Львівщині, за інформацією Головного управління національної поліції у Львівській області, трьох дітей знайшли буквально на вулиці. Двох з них, – на сміттєзвалищах. В одному із випадків судово-медична експертиза встановила, що дитина народилася мертвою, відтак, кримінальне провадження було закрито, а особу матері встановити не вдалося. В іншому випадку малюк загинув після народження, – йдеться про історію дитини, що знайшли біля Старого Самбора. Третій знайдений малюк вижив. Його породілля залишила біля вхідних дверей дитячого відділення ЦРЛ у Пустомитах.
Водночас, як зауважив у коментарі Форпосту начальник служби у справах дітей ЛОДА Володимир Лис, з кожним роком кількість покинутих діток зменшується. Зокрема, за статистикою 2016-го року, у пологових будинках Львівщини породіллі залишили 9 новонароджених малюків. У попередні роки, за словами Володимира Лиса, ця цифра була більшою.
До слова, нещодавно новий бейбі-бокс відкрили у Харкові. Про його існування говорять у Києві, Кропивницькому та Дніпрі. Загалом з різних джерел повідомляється про існування близько 15-ти спеціальних пунктів анонімного прийому покинутих діток.
