Двадцять років тому, у далекому 1998 році, ЛКП «Львівелектротранс» придбало в Чехії шість вживаних тролейбусів моделі «Skoda 14Tr» із міст Маріанські Лазні, Пардубіце та Градец-Кралове. Цим машинам було уже по 11 – 15 років. Два із них (із номерами 593 і 596) досі їздять вулицями Львова, решта машин списані, але проїздили у Львові по 10 і більше років. Офіційних даних про цю закупівлю немає, але кажуть, що ці тролейбуси місто отримало майже задарма – ціна одного становила біля 15 тисяч доларів.
Наступної закупівлі електротранспорту місто чекало вісім років. До 750-річчя королівського міста тролейбусне депо поповнилося 15-ма тролейбусами. Сім із них – це найбільш сучасні на той час низькопідлогові українські тролейбуси «ЛАЗ Е183D1» (вони отримали № 100 – 106), вісім інших – теж продукція «ЛАЗу», але старшої модифікації – ЛАЗ – 52522 (№ 040 – 047).
Урочисте введення цих тролейбусів в експлуатацію відбулася 26 вересня 2006 року. Вартість закупівлі тролейбусів у 2006 році не оголошувалася – у ті часи іще й не було чіткого законодавства щодо тендерних закупівель. Тому довелося провести невелике розслідування, щоб виявити, яку ціну заплатили за низькопідлогові тролейбуси «ЛАЗ Е183D1». Допомогла нам в цьому ухвала Львівської міської ради № 1715 від 26 липня 2012 року, якою міські райці надали «Львівелектротрансу» право використати в якості застави трамваї і тролейбуси, придбані у 2006 – 2009 році. Виявилося, що на баланс ЛКП «Львівелектротранс» тролейбуси були передані у грудні 2006 року. Балансова вартість кожної машини становила 859 тисяч гривень, тобто біля 170 тисяч доларів за тогочасним курсом.
Щодо тролейбусів ЛАЗ-52522, то схема їх придбання виявилася більш заплутаною. На момент придбання вони не були новими, адже в середині 2000-х років ЛАЗ намагався запустити в серію рестайлігнову модель ЛАЗ-52522м: одна така машина із номером 008 була передана заводом місту замість проведення капітально-відновлювального ремонту машини із тим самим номером у 2004 р., інші були продані у Тернопіль та Чернівці. Передані в експлуатацію тролейбуси ЛАЗ-52522 були передані ЛАЗом одній із фірм міста в якості компенсації за борги і довший час орендувалися «Львівелектротрансом».
На баланс підприємства вони потрапили лише у 2012 році. Історія ця вельми цікава. 17 липня 2012 року ЛКП «Львівелектротранс» оголосило про проведення тендеру на закупівлю 8 тролейбусів ЛАЗ-52522, які були у використанні. Йшлося про ті тролейбуси, які експлуатувалися іще з кінця 2006 року і які комунальний перевізник орендував у таємничої фірми. Як не дивно, до участі в тендері зголосилося аж дві фірми – ТзОВ «Геос-Львів», зареєстроване на вулиці Угорській, 14, яке правило за 8 тролейбусів 2,64 млн. грн. і ТзОВ «Юніко-Експо», зареєстроване на вулиці Городницькій, 54, яке виставило ціну в 2480818,3 грн. Ясна річ, що було акцептовано дешевшу пропозицію і 28 вересня 2012 року між «Львівелектротрансом» і ТзОВ «Юніко-Експо» було укладено договір про закупівлю тролейбусів, які уже не один рік їздили містом. Найдорожче, у майже 327 тисяч гривень, було оцінено тролейбус із інвентарним номером 042, а найдешевше – у майже 285 тис. грн. машину із номером 046.
Із п’ятнадцяти тролейбусів, придбаних у 2006 року містом на сьогоднішній день їздить лише дев’ять машин. Чотири із восьми ЛАЗ-52522 списані у 2018 році (причому тролейбус із номером 044 за кілька років до списання пройшов плановий ремонт), а два низькопідлогові ЛАЗи із номерами 105 і 106 уже довгий час знаходяться в несправному стані.
Іще на шість тролейбусів (№№ 107 – 112) – на чотири ЛАЗи Е183D1 і два «Богдани» Т601 парк «рогатих» поповнився протягом 2008 року. Машини львівського виробництва вартували по 890 тисяч гривень (вони надійшли влітку 2008 р.), а «рогаті», виготовлені у Луцьку – по 870 тисяч (вони прибули в грудні 2008 року).
У процесі підготовки до проведення «Євро-2012» року планували повністю оновити тролейбусний парк у Львові. Спочатку обіцяли придбати аж 120 тролейбусів, потім кількість «рогатих» скоротилася до 60. На сайті Львівської міської ради можна знайти ухвалу № 3462 від 7 травня 2010 року, якою ЛКП «Львівелектротранс» та Львівському комунальному АТП № 1 було надано дозвіл на лізингову закупівлю до «Євро – 2012» 228 автобусів і 125 тролейбусів. Умови лізингових договорів мали бути наступними – термін дії договорів лізингу – не більше 10 років, а відсоткова ставка не мала перевищувати 10,75%. Продавцем техніки мав стати Львівський автобусний завод, адже 30 березня 2010 року було підписано «Меморандум між Кабінетом Міністрів України та ЗАТ «Львівський автобусний завод» про співробітництво під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».
Чи то коштів не вистачило у міській скарбниці, чи то домовленості не досягли, але в кінці-кінців до початку футбольного чемпіонату було придбано лише одненький тролейбус ЛАЗ Е183D1, який має інвентарний номер 113. Цікаво, що і у випадку його придбання не обійшлося без «схеми». Оскільки «Львівелектротранс» мав значні борги, була небезпека блокування закупівлі. Отож офіційним покупцем ЛАЗівського тролейбуса виступило Львівське комунальне АТП № 1. Далі, ухвалою № 1265 від 16 лютого 2012 року цей тролейбус було передано на баланс «Львівелектротрансу». Вартість його згідно із цією ухвалою склала 2,2 млн. грн., отож машину оцінили у 207,5 тис. євро за тодішнім курсом. Є непідтверджені дані, що ЛАЗ продав Львову не новий тролейбус і львівський тролейбус із бортовим номером 113 встиг побувати «в гостях» у Петербурзі, проте місцевому електротранспортному підприємству він не підійшов і був повернутий на завод.
Трамвайним депо у зв’язку із «Євро – 2012» повезло більше, а ніж тролейбусному – туди у 2008 році прибуло 11 червоно-білих трамваїв «Tatra KT4D» із німецького Ерфурта (№№ 1150 – 1159, а також 1171) та 11 помаранчево-жовтих вагонів із міста Гери (№№ 1160 – 1170). Прибульці із Ерфурта «оселилися» у трамвайному депо на Привокзальній, а із Гери – на Підзамчі.
Львів’янам дуже сподобалися ці трамвайні вагони, адже не дивлячись на поважний вік (більшості вагонів було уже більш ніж по 20 років), вони були в ідеальному технічному стані, немов щойно із заводу. Нажаль, за технічним рівнем ці трамваї були повністю тотожними тим, які уже багато років курсували нашим містом, адже проходили лише планові ремонти та незначну модернізацію. Єдине, що трамвайні вагони із Ерфурта були обладнані електронними маршрутовказівниками, але довгий час «Львівелектротротранс» не міг знайти фахівців, які б налагодили роботу цих пристроїв.
Проте дуже швидко ця закупівля отримала присмак скандальності, адже керівник фірми «Сармат», яка виграла тендер на продаж «Львівелектротрансу» вживаних вагонів, і директор цього перевізника із кінця 2007 року виявилися однією і тою самою особою – Андрієм Федоренком. Можна по-різному сприймати ситуацію із цими закупівлями, адже є різні чинники – на момент самої закупівлі пан Федоренко не був директором «Львівелектротрансу» і не підписував договір, заключний за тендерною процедурою. Крім того у 2008 році гривня істотно «просіла» по відношенню до євро. Фактом є інше – усі 22 трамваї, придбані у 2008 році досі курсують нашим містом. Навіть вагон 1159, в який влучила блискавка, був відновлений. В сухому підсумку маємо те, що 22 трамвайні вагони вартували місту біля 10 млн. грн. Про хороший стан цих вагонів засвідчує те, що через чотири роки після закупівлі, у 2012 році, «Львівелектротранс» за ухвалою ЛМР використав їх у якості застави.
У 2012 році, напередодні «Євро-2012», «Львівелектротранс» отримав від Вінницького трамвайно-тролейбусного управління подарунок у вигляді двох трамвайних вагонів «Tatra KT4SU» після капітально-відновлювального ремонту. Вочевидь вінничани хотіли прорекламувати себе під час чемпіонату з футболу. Але вагони виїхали із депо уже після закриття чемпіонату.
Того ж 2012 року «Львівелектротранс» оголошує тендер на закупівлю 20 вживаних трамвайних вагонів моделі «Tatra KT4SU» або аналогів – оголошення про нього було опубліковано 17 вересня 2012 року, поставка мала здійснювати протягом року з грудня 2012 року. Розкриття тендерних пропозицій показало, що на участь у тендері зголосився лише один учасник – Вінницька транспортна компанія. Відповідно тендер не відбувся.
Паралельно до цього було випробувано нову схему – закупівлю електротранспорту через Департамент житлового господарства та інфраструктури із подальшою передачею «Львівелектротрансу». Вперше такий тендер був влаштований 21 травня 2012 року. На ньому мали закупити перший в Україні 100% низькопідлоговий трамвай, який за умовами тендеру мав з’явитися у грудні 2012 року. На тендер зголосилися аж п’ятеро виробників із яких лише один мав досвід виробництва більш-менш сучасних трамваїв – це було одеське ТзОВ «Татра-Юг». Іншими учасниками стали ЛАЗ, Львівський локомотиво-вагоноремонтний завод, Київський завод електротранспорту та СП «Електронтранс». Оскільки останнє підприємство правило найменшу ціну – 11,9 млн. грн. і надало найбільшу гарантію на кузов – 18 років, воно і стало переможцем тендеру. Щоправда сам трамвай з’явився не у грудні 2012, а лише у липні 2013 року, все одно це було проривом не тільки для Львова, але і для України.
У кінці 2012 року тодішній директор ЛКП «Львівелектротранс» Орест Козак оприлюднив плани підприємства придбати вживані трамвайні вагони за кошти ЄБРР. Мова йшла про закупівлю 5 трамвайних вагонів «Tatra KT4D», які пройшли невелику модернізацію, із міста Ерфурта. Оголошена паном Козаком ціна трамвайного вагона становила біля 40 тис. євро, транспортування – 10 600 євро. Процедури закупівлі трамваїв виявилися достатньо тривалими і до Львова вагони прибули лише влітку 2013 року. Кінцева ціна кожного вагона, який прибув до Львова із міста Ерфунта (№№ 1174 – 1178) склала 688 700 грн включно із ПДВ та митним збором або 65,6 тис. євро.
Так само у 2012-3 році місто приймає рішення про закупівлю вживаних тролейбусів «Skoda». За даними «Вісника державних закупівель» перша спроба придбати 20 вживаних тролейбусів «Skoda 14Tr» відбулася 17 вересня 2012 року, коли було оголошено тендер на закупівлю. До участі у тендері зголосилося дві фірми – дочірнє підприємство «Дуокс» словацької фірми «Дуокс С.Р.О.» із офісом у Львові, яке правило за кожен «рогатий» по 250 тис. грн. і дочірнє підприємство «Полікомерція – Україна» теж із офісом у Львові, яке оцінило кожен тролейбус по 340 тис. грн. Розкриття тендерних пропозицій відбулося 22 жовтня 2012 року, але уже 6 листопада тендерний комітет «Львівелектротрансу» скасував проведення закупівлі. Паралельно із закупівлею «одинарних» тролейбусів, «Львівелектротранс» вирішив також придбати 10 тролейбусів «гармошок» «Skoda 15Tr». Тендер було оголошено 8 жовтня 2012 року, а 12 листопада було оголошено претендентів – відоме нам ДП «Дуокс», яке правило за кожен тролейбус по 320 тис. грн. і ТзОВ «Вапус» із Кошіце, яке запросило по 350 тис. грн. за кожну машину. Як і попередній тендер, конкурс по закупівлі «гармошок» скасовується 15 листопада 2012 року. Є свідчення, що ініціатором скасування тендеру був тодішній головний інженер «Львівелектротрансу» Віталій Чаговець.
Проте від ідеї закупити вживані тролейбуси підприємство не відмовляється і 19 листопада 2012 року оголошує новий тендер на закупівлю вживаних тролейбусів – 20 одиночних «Skoda 14Tr» і 10 зічленованих «Skoda 15Tr». Учасниками тендеру стали уже відомі нам «Дуокс» та «Вапус». «Дуокс» за одиночну машину правив тепер уже не 250, а 300 тисяч гривень, а за «гармошку» - 450 тис. грн. «Вапус» виставив ціну у відповідно 350 і 500 тис. грн. Акцептовано було пропозицію «Дуоксу», сталося це 2 січня 2013 року, 15 січня уже було підписано договір на постачання тролейбусів.
Цікаво, що перший тролейбус «Skoda 14Tr», придбаний у «Дуокса», прибув до Львова уже 21 грудня 2012 року, тобто іще до підписання договору. Введений в експлуатацію він був уже 18 січня 2013 року під № 597, тобто через три дні після підписання договору. Фактично разом із ним прибув і перший зічленований тролейбус «Skoda 15Tr» із міста Чеські Будейовіце. Він отримав № 598 і був введений в експлуатацію 22 січня 2013 року.
Відповідно до укладеного договору, «Дуокс» повинен був постачати Львову тролейбуси по мірі оплати за них. Загалом до Львова із січня 2013 року по січень 2014 року прибуло 6 зічленованих тролейбусів «Skoda 15Tr» із міст Чеські Будейовіце та Злін, а також 5 одиночних тролейбусів «Skoda 14Tr» із міст Пльзень, Брно та Злін. Постачання останньої партії тролейбусів до Львова здійснювалося уже під час подій «Революції гідності»…
Якщо «трамвайна» закупівля 2013 року пройшла цілком спокійно, то тролейбусна дуже скоро отримала присмак скандальності. Виявилося, що за поставлені місту тролейбуси «Львівелектротранс» із закордонним продавцем не розрахувався у повній мірі. Розпочався судовий процес між «Львівелектротрансом» та «Дуоксом». Тривав він у той час, як гривня по відношенню до євро та долара катастрофічно падала. Результатом судової тяганини стало те, що «Львівелектротранс» був змушений не лише оплатити повну вартість тролейбусів, але й штрафні санкції та курсову різницю.
Але це іще не все. У вересні 2014 року львівська газета «Ратуша» публікує статтю Віктора Чарномського «Тролейбусна афера?». Вона ставить під сумнів вигідність закупівлі вживаних тролейбусів у «Дуокса», адже фактично одночасно зі Львовом у грудні 2013 року тролейбуси-гармошки закуповує КП «Тернопільелектротранс», яке за три машини «Skoda 15Tr» сплачує 800 тис. грн. Отож Тернопіль за кожну машину сплачує на 183 тис. грн. менше, а ніж Львів. Щоправда у тернопільському договорі місцем постачанням тролейбусів були визначені чеські міста, але з другої сторони ця цифра точно вказує, у скільки українські фірми оцінюють послуги розмитнення і доставки техніки…
У вирі подій «Революції гідності» ніхто не звертає увагу на те, що 10 лютого 2014 року ЛКП «Львівелектротранс» оголошує новий тендер на закупівлю вживаних тролейбусів – 5 «Skoda 14Tr» і 5 «Skoda 15Tr». Оплата машин мала бути здійснена за кошти державного бюджету. Щоправда уже 14 березня 2014 року закупівлю швиденько скасовують… Це і не дивно, адже якщо аналізувати повідомлення у «Віснику державних закупівель» про тендери Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, то стає чітко видно, що Львів знову бере курс на закупівлю нової техніки, причому в місцевого виробника. 14 жовтня 2013 року департамент оголошує тендер на закупівлю другого низькопідлогового трамвая, а через два тижня – одного тролейбуса та одного електробуса. Переможцем всіх цих тендерів стає львівське ТзОВ «Електронтранс», яке оцінює новий трамвай у 11,89 млн. грн, новий тролейбус – в 1,95 млн. грн. (дешевше тролейбуса «ЛАЗ», придбаного у 2012 р.), а електробус – в майже у 4 млн. грн. Договори на постачання укладаються відповідно 16 і 20 грудня 2013 року.
У жовтні наступного 2014 року парк «Львівелектротрансу» поповнюється одним новим трьох-секційним трамваєм та одним тролейбусом, які отримують інвентарні номери відповідно 1180 і 114. Про електробус якось забувають.
За уже накатанною схемою 13 березня 2015 року Департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР оголошує тендер на закупівлю 3 нових низькопідлогових тролейбусів загальною вартістю не більше 17,7 млн. грн. 23 квітня відбулося розкриття конкурсних пропозицій. Учасників тендеру виявилося чотири: Луцький автоскладальний завод № 1 корпорації «Богдан» правив за три машини 15,375 млн. грн., київське ТзОВ «Укрпастех» – 15,3756 грн.; СП «Електронтранс»а – 15,294 млн. грн., а от Чернігівський автозавод (корпорація «Еталон») – 14,1 млн. грн.
Керуючись нормами тендерного законодавства Департамент ЖГ та інфраструктури мав акцептувати найдешевшу пропозицію із Чернігова, але ж це не в стилі Львова. Переможцем, не дивлячись на різницю в ціні 1,194 млн. грн., визнали місцевого виробника – СП «Електронтранс». Звернення «Еталону» до антимонопольного комітету нічого не дали.
Фактично одночасно оголошується тендер на закупівлю електробуса. Учасниками тендеру стали ті самі учасники, що і у тролейбусному тендері. Ясна річ, переміг знову ж таки «Електронтранс» із ціною у майже 9 млн. грн. Пропозиція «Еталона» за 7,25 млн. грн. була відхилена.
Як тролейбуси, так і електробус мали з’явитися у депо уже в ІІІ кварталі 2015 року, але львівський виробник не зміг вчасно виготовити продукцію – тролейбуси (вони мають № 115 – 117) прибули в депо лише 18 грудня 2015 року, а електробус – 4 лютого 2016 року. Процедура приймання електробуса в експлуатацію тривала майже півроку. За неофіційними даним, затримка у виробництві тролейбусів вийшла через те, що на перших зразках електротранспорту було встановлено систему керування тяговим електроприводом російського «Чергоса». Оскільки на сході вже розгорявся конфлікт із Росією, то було вирішено замінити російську силову електроніку на польську фірми «Еніка».
Влітку 2015 року департамент житлового господарства та інфраструктури оголошує іще один «тролейбусний» тендер – за 5 млн. грн. місто планує купити одного «рогатого». Оголошення публікується 31 липня 2015 року. Участь у тендері беруть СП «Електронтранс» та ТзОВ «Укрпастех», переможцем із ціною 4,998 млн. грн. стає львівський виробник. Все ніби добре, якби не одне – ТзОВ «Укрпастех» виявляється дилером того ж «Електронтрансу». На це, щоправда, ніхто уваги не звертає. П’ятий тролейбус «Електрон» прибуває в депо 13 лютого 2016 року.
Остання закупівля тролейбусів через Департамент житлового господарства та інфраструктури відбувається навесні 2016 року. При очікуваній вартості закупівлі в 25 млн. грн. тендерний комітет 28 квітня 2016 року розкриває дві тендерні пропозиції – від львівського «Електронтрансу» за 31,652 млн. грн. і луцького «Богдану» - за 32 млн. грн. Те, що запропонована виробниками ціна виявляється більшою за очікувану, тендерний комітет не турбує. Відповідно 15 червня 2016 року укладається договір із «Електронтрансом»… Зазначимо, що якщо аналізувати закупівлі тролейбусів для інших міст України, то придбати тролейбуси за ціною до 5 млн. грн. було можливо. Але бажання місцевого виробника перемогло. Всі п’ять тролейбусів «Електрон» прибули у тролейбусне депо якраз на католицьке Різдво 2016 року.
Протягом кінця 2015 – 2016 року тривала найбільш коштовна закупівля в історії львівського електротранспорту – за кошти ЄБРР, дотації центрального і місцевого бюджету проводилася закупівля нових трамваїв. Переможцем тендеру став консорціум львівського концерну «Електрон» та Крюківського вагонобудівного заводу. Контракт на постачання семи нових трьохсекційних трамваїв «Електрон» був підписаний в останні дні 2015 року. Вартість трамваїв склала майже 7 млн. євро. У трамвайне депо вагони почали прибувати наприкінці літа 2016 року. Всі сім вагонів було введено в експлуатацію 17 листопада 2016 року, в день відкриття трамвайної колії на Сихів.
Останньою транспортною закупівлею, яка зараз виконується, стала закупівля вживаних трамваїв «Tatra KT4DM». Її здійснили за залишок кредиту ЄБРР, який «Львівелектротрансу» було надано іще на початку 2010-х років.
Грунт під цю закупівлю почав готувати іще влітку 2017 року колишній директор «Львівелектротрансу» Михайло Сидорович. У серпні 2017 року він заявив, що комунальний перевізник потребує закупівлі принаймні 40 вживаних трамваїв із Німеччини і натякнув, що закуповуватимуться трамваї тих моделей, які експлуатуються чи експлуатувалися у Львові. Причому ці вагони повинні мати сучасну енергоощадну напівпровідникову систему керування тяговим електроприводом.
Дуже швидко стало зрозуміло, що йдеться про варіанти закупівлі вживаних трамваїв «Tatra KT4DM» із Берліна та старшої модифікації «Tatra T4DC» із міста Галлє. На користь вагонів із Берліна грала їх значна кількість і більш сучасна модифікація, на користь вагонів із Галлє те, що вони розраховані на ширину колії 1000 мм.
Остаточне рішення щодо закупівлі вживаних трамваїв було прийнято взимку 2018 року. Спочатку було оголошено про закупівлю 50 вживаних трамваїв, потім їхня кількість зменшилася до 30. Перші вагони із Берліна прибули до Львова в кінці липня 2018 року. Вартість вагонів у Берліні склала по 18 тис. євро за одиницю. Транспортування, розмитнення та інші витрати, пов’язані із адаптацією трамваїв для експлуатації у Львові, склали 24 тис. євро. Отож, загальна ціна вагона біля 1 млн. 300 тис. грн. Цікаво, що паралельно такі ж вагони придбало і українське Запоріжжя, але там кожен вагон обійшовся у 2,27 млн. грн…
На черзі – закупівля нових трамваїв і тролейбусів за кошти ЄБРР і ЄІБ.
Антон Лягушкін, Дмитро Янківський спеціально для сайту «Форпост».
.
