Останні роки в нашій країні все більшої популярності набирає свято Хеловіну, яке для нашої культури та традиції є чужим. Принаймні його сучасне трактування.
Зараз Хеловін чітко асоціюється із американською традицією перевдягатись у різні міфічні чи фантастичні образи, збирати цукерки зі словами "солодощі або смерть"...ну і з костюмованими вечірками до ранку.
От у Львові вже заплановано низку таких заходів - це і тематичні кіноперегляди, і дитячі розваги (наприклад, конкурс на найкращий костюм), і танці в нічних клубах міста.
Хеловін святкують в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Але 1 листопада українці також святкують велике церковне свято - День всіх святих. Це день, коли християни вшановують усіх святих та на другий день - усіх померлих. На відміну від Хеловіну, День усіх святих не несе розважального характеру.
Отож, чи є Хеловін безневинним святом чи "заграванням з бісами"? Чи має "право на життя" Хеловін в Україні і, зокрема, у Львова і чи починає він відтісняти український День всіх святих? Форпост вирішив дізнатись про це у львівських депутатів, активістів, журналістів, священиків та інших.
Андрій Рікота, депутат ЛМР від ВО Свобода:
"Можна по-різному ставитися до цього дивного свята, але Хеловін несе інтерес для значної аудиторії, а тому має право на існування в Україні. Особисто я, святкую традиційніші свята. Хоча, слід зауважити, що Хеловін для українців - це, радше, привід подуріти і неординарно провести вечір. У нас захоплення Хеловіном не досягло такого масштабу, як за океаном, але молодь і любителі веселощів мають змогу перевтілитись ким завгодно хоча б раз у році".
Віктор Гальчинський, експерт з комунікацій, керівник прес-служби ПАТ "Кредобанк":
"Як на мене, святкувати Хеловін, напевно, не варто. Перш за все тому, що це не наша традиція - це старовинне кельтське свято, яке не має жодного стосунку ні до України, ні до слов'янського світу. Традиції відзначення Хеловіну в Україні створюються штучно та більше з комерційною метою - зрештою, так, як на День Святого Валентина (який я відзначаю тільки тому, що це день народження моєї мами). Зрештою, "повар'ювати" можна на чудове українське свято Андрія, на яке можна знайти чужі брами навіть у приміських електричках (реальна історія, до речі)".
Олена Пономарева, голова Батьківської Ради Львівщини:
"Ніхто не має права нав‘язати або заборонити святкувати будь-яке свято, та це й неможливо. Але особисто я не вважаю Хеловін святом і в нашій родині його не сприймають та не святкують. І не тому, що воно не українське або я не поважаю інші культури та традиції, а тому що воно якесь негативне і агресивно-беззмістовне та несе духовну деградацію, якої в наш час достатньо в суспільстві.
В більшості, дорослі самі переодягаються і переодягають дітей в нечисть, бісів, монстрів, неприродних істот, використовують дивні атрибути, ритуали та окультні символи, навіть не думаючи за наслідки. Втручаються і штовхають дітей до втрати моральних і духовних орієнтирів. Це не правильно і неприродньо! Засмучує, що в деяких навчальних закладах влаштовують вечірки до Хелловіну.
Візьму сміливість дати пораду: не марнуйте час і гроші на злі «бешкетування» і не калічте гарбузи. Краще зробіть кашу або сік з гарбуза і прочитайте дитині добру казку або перегляньте добрий фільм в родинному колі, це буде реальна користь. А зла, перевертнів і нечисті в нашому світі і так достатньо".
Леся Кічура, львівська казкарка та журналістка:
"Ніколи не любила Хеловіна, бо свято історично не притаманне нам. Ми ж бо не святкуємо День подяки чи День Св. Патрика, до прикладу. Для чого Україні американські свята, якщо є вдосталь своїх?! Тому на 1 листопада ми навіть не плануємо жодного казкового читання. Бо в нашій сім'ї - це родинний день, коли ми збираємося гуртом і відвідуємо усі могили, світимо свічки за померлих рідних, друзів та колег. Для мене особливе відчуття проїжджати в цей день невеличкими селами і спостерігати, як світяться лампадки на кожному цвинтарі. Якщо десь є могилки без жодної лампадки, то в мене та друзів є особлива традиція - залишати на невідомих могилках свою лампадку. В цей день пам'яті кожна людська душа заслуговує на згадку. Я хочу, аби мої діти також знали 1 листопада, як день пам'яті за людські душі, а не інакше. Плекаймо українські традиції!".
Депутат ЛМР від Народного Контролю Віталій Свінціцький:
"Я, як католик, не вважаю Хеловін святом. Завжди згадую повчання бабусі: «Не дозволяйте дідьку гуляти білим світом». 1 листопада в Україні – це поминальний день, коли варто згадати і пом’янути рідних людей, яких з нами уже нема. Це день для роздумів, спокою і споминів. Якщо ж хочеться свята, то, як альтернативу Хеловіну, 30 жовтня можна влаштовувати День гарбуза із конкурсами на вирізання з гарбузів фігур, обличь, до яких можуть долучатися діти, їхні батьки, цілі родини. Мені здається, що такий формат може бути і веселим, і цікавим. Зрештою, в Україні немаємо дефіциту своїх свят і традицій – абсолютно цікавих, самобутніх, колоритних і різноманітних, яким можна надавати сучасних відтінків. Натомість Хеловін немає у нас ані культурного, ані історичного підґрунтя".
Уляна Пак, депутатка ЛМР від БПП:
"Я не святкую Хеловін. Це ж не є українське свято. Можливо, коли були студентами, ходили на вечірки тематичні, але ніякого емоційного навантаження це свято для мене не несе. Так склалось, що в моєму оточенні також ніхто не вважає Хеловін справжнім святом".
Роман Онишкевич, львівський журналіст:
"Насправді я не можу зрозуміти ані тих, хто готується до Хеловіну, ледь як не до найвизначнішої події в році, так і тих, хто голосить про гріховність цієї забави. Певно, тому, що порівняно з першими я застарий, а порівняно з другими – замолодий. Насправді не бачу тут жодної проблеми. Хочуть діти порозмальовувати собі писки і зіпсувати пару гарбузів – то хай собі вар’юють. Аби при тому не напивалися, не курили непотріб і користувалися контрацептивами. А святенникам, які так переймаються чужими гріхами, пораджу звернути увагу на український вертеп. Вас не кремпує присутність у ньому Антипка і Смерті? Більше того, то ж якийсь побожний чоловік у чортячій масці ходить, а потім тим писком ще й колядує. То ж усе пізнається в порівнянні. Але для такого пізнання потрібні терпимість і здоровий глузд".
Отець Юстин Бойко:
"В Україні традиція Хеловіну є дуже новою, яка прийшла до нас зовсім недавно. Українському народові вона є цілковито чужою. Тим більше вона є чужою християнському віровченню. Особисто я її цілковито не сприймаю і вважаю шкідливою у процесі виховання дітей і молоді.
Чому? Христос у своєму навчанні постійно нагадував людям про життя вічне. Життя вічне з Богом – це основне і відвічне прагнення людини. На дорозі до життя вічного кожна людина повинна переступити через поріг смерті, яка залишається відвічною загадкою для людини. Саме через існування смерті ми розрізнями життя на два етапи: земський і потойбічний.
У тому, що існує потойбічна сторона життя годі сумніватися. З огляду на так велику пошану до людей, які відійшли від нас, Католицька Церква латинської традиції 1 листопада святкує свято Всіх святих, а наступного дня згадує усіх усопших. У Католицькій Церкві східньої традиції усіх померлих згадується після Великодня або після Зіслання Святого Духа. У цей час люди намагаються гарно прибрати могили своїх померлих та помолитися за них, оскільки померла людина не може сама за себе молитися. Молитва живої людини за усопшу також нагадує їй, що і вона у свій час повинна буде перейти через місток смерті. З огляду на це молитви за усопших мають так велику цінність.
Натомість, Хеловін – це синкретизм взятий з усіх релігій, який отримав якусь театральну форму. Підозрюю, що у популяризацію цього дня велику роль відіграє фінансовий чинник, оскільки багато підприємств заробляє на виготовленні якихось костюмів чи особливих страв. Окрім цього, я б дуже застерігав усіх від загравання з злими силами, бо вони не є такими собі чортами з хвостами, які жарять на вогні людей у горячій смолі. Це є інтелігентні духи, суттю існування яких є погубити людство. Особисто знаю багато випадків, коли через таке загравання багато людей заробили собі психічні розлади, а в гірших випадках були опутані демоном.
Коли хтось хоче вже так дуже цей день в особливий спосіб відзначити, нехай піде на цвинтар та й помолиться за своїх рідних. Цей вчинок буде більше милий Богу і душам усопших, ніж танці з дияволом".
Голова фракції "Укроп" у ЛМР Ігор Телішевський:
"Я ніколи не святкував і не святкуватиму Хеловін. Хтось думає , що це всього лише весела розвага і не бачить біди у тому, щоб відвідати ще одну гучну вечірку. Але якщо людина вважає себе християнином, ходить до церкви, вшановує віру та релігійні традиції, то повинна знати: Хеловін є давнім кельтським язичницьким святом. І влаштовувати погансько-демонічні обряди, «вшановуючи» святих, погодьтеся, зовсім не виглядає по-християнськи. Для віруючої людини це «свято» є вельми богозневажливим. Коли мої діти підростуть, я їм це поясню. І сподіваюся, вони Хелловін також не відзначатимуть".
