Аксіомою є те, що реформа міліції назріла і перезріла вже давно. Водночас цілком можна зрозуміти суспільство, яке вимагає не тільки зміни вивісок із «совкової» на «європейську», а й зміни філософії роботи правоохоронної системи. Відтак в організації стратегії розвитку поліцейської діяльності в сучасній Україні варто визначити пріоритети і впроваджуючи зміни, орієнтуватися саме на ці напрямки.
По-перше – децентралізація поліції
Необхідно ініціювати внесення змін до законів, щодо децентралізації поліції, тобто формування муніципальної (місцевої) поліції, створеної органами місцевого самоврядування відповідних територіальних одиниць, що функціонуватиме в межах визначених законом повноважень.
Сучасна практика діяльності поліції свідчить, що вирішальною умовою забезпечення нею правопорядку на певній території є, в першу чергу, врахування місцевих особливостей, чітка організація й управління силами та засобами, можливість отримання своєчасної й достовірної інформації про вчинені правопорушення, оперативного реагування на неї. Створення муніципальної (місцевої) поліції реально забезпечить права територіальних громад на самоврядування, можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення, постійно та оперативно впливати на стратегію діяльності у правоохоронній сфері, виходячи з потреб населення.
У зв’язку з наведеними ефективність роботи поліції буде вимірюватися за системою нових критеріїв, серед яких найбільш суттєвими є: якість реагування на повідомлення населення, якість стосунків громадян з персоналом поліції, активність поліцейського персоналу в розв’язанні поточних проблем мешканців району, різноманітність заходів з метою зміцнення правопорядку, інтенсивність робочих зв’язків із органами самоврядування, державної влади, засобами масової інформації.
По-друге – виборність посад керівників територіальних органів муніципальної (місцевої) поліції
Необхідно ініціювати внесення змін до законів, щодо запровадження виборних посад керівників територіальних органів муніципальної (місцевої) поліції з можливістю населення відповідної громади обирати керівника поліції на певний строк (до п’яти років) та правом відкликання останнього з цієї посади відповідними виборцями при неналежній та/або неефективній діяльності його на посаді керівника.
Необхідність впровадження виборних посад покликане умовами сьогодення, коли при адміністративному призначенні на посаду керівника створюється юридичний і психологічний «розрив» між взаємодією територіального органу поліції з громадянами відповідної територіальної громади та, як наслідок, закладається підґрунтя корупційної складової у призначенні «потрібної» вищому керівництву поліції особи.
По-третє – прозорість діяльності поліції
Діяльність поліції має бути прозорою для всіх – форм зовнішнього контролю, у тому числі громадського контролю, у зв’язку з чим поліція має запровадити посади для спеціальних посадовців або створити окремі підрозділи, які відповідатимуть за зв'язок із громадськістю.
Планування роботи поліції в цілому, реалізація запланованих заходів та звітність про результати роботи повинні відбуватися в органах поліції виключно за участю представників місцевої громади, неурядових організацій, органів місцевого самоврядування.
По-четверте– чітке нормативне врегулювання завдань, функцій та повноважень поліції
У нормативній базі поліції необхідно закріпити максимально деталізований спектр завдань, функцій та повноважень, що зменшить ризик довільних дій правоохоронців та автоматично мінімізує ризик порушення закону з боку персоналу поліції.
Одночасно необхідно максимально регламентувати дії посадових осіб поліції шляхом розроблення деталізованих нормативно-правових актів, настанов, рекомендацій, інструкцій, що передбачають усі можливі варіанти поведінки персоналу в стандартних та нестандартних ситуаціях. Для спрощення застосування ці нормативні акти слід звести в один комплексний документ (за прикладом європейських кодексів поведінки поліції).
По-п’яте – деполітизація поліції
Необхідно вжити невідкладних і дієвих заходів для деполітизації органів поліції.
У підрозділах поліції необхідно заборонити використання будь-яких предметів чи техніки, що мають символіку політичних партій. Персоналу поліції у службовий час необхідно заборонити висловлювати особисте ставлення до тієї чи іншої політичної партії та обговорювати політику партій під час службових нарад. Це положення необхідно поширити також на працівників поліції у позаслужбовий час, якщо вони носять елементи уніформи чи розпізнавальні знаки, що дозволяють ідентифікувати їх приналежність до поліції.
По-шосте – кар’єрне зростання лише гідним
Просування по службі в органах поліції повинно відбуватися за результатами оцінки роботи кожного поліцейського, обговореної та схваленої на спільних засіданнях керівництва територіального підрозділу, в якому проходить службу відповідний поліцейський, та за участю представників місцевої громади, неурядових організацій, органів місцевого самоврядування.
Усі вакансії необхідно оголошувати серед персоналу з одночасним створенням умов безперешкодного доступу кандидатів до участі в конкурсному відборі.
По-сьоме – забезпечення в діяльності кожного поліцейського неухильного дотримання принципів законності, верховенства права та порядності
При здійсненні своїх функцій органи поліції повинні діяти тільки на підставі закону, дотримуватись особистих прав громадян і не вчиняти довільних або противоправних дій. Це є основним принципом для правової держави й діяльності силових структур в умовах демократії. Забезпечене в такий спосіб верховенство права в діяльності поліції повинне фокусувати увагу не тільки на тому, що робиться, але й на тому, як це робиться.
Це також передбачає, що ті, хто створює, тлумачить або застосовує закон, самі йому підкоряються. Від персоналу органів поліції очікується подання прикладу в слідуванні законам, застосування яких він забезпечує.
Основним з аспектів правоохоронної діяльності кожного поліцейського має бути елементарна людська порядність, адже порядність, за Арістотелем, – це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Автор: Ростислав Макух – екс-кандидат на посаду голови Національної поліції, співзасновник громадського руху «Стоп хабар на митниці», член громадської ради при ДФС у Львівській області.
