1 лютого, в ефірі польського «Радіо Марія», вийшов репортаж під назвою «Здобудемо душі!» з-за участі Архієпископа Римо-Католицької Церкви (РКЦ) Мечислава МОКШИЦЬКОГО, директора осередку досліджень історії і традиції Львівської метрополії професора Володимира ОСАДЧОГО та єпископа РКЦ Маряна БУЧЕКА.
В радіоефірі архієпископ Мечислав МОКШИЦЬКИЙ наголошує на «польській католицькій місії» РКЦ в Україні, говорить про дискримінацію та антипатію до РКЦ в Україні зі сторони УГКЦ та звинувачує останню в «присвоєнні собі багатьох Храмів латинського обряду без згоди на те чи будь-якого дозволу римо-католицької церви».
Також учасники ефіру говорять про «комфортну ситуацію для перспектив духовної місії РКЦ», оскільки та «не втягнута в політику сьогодення, бо ніколи не асоціювалася з українською, народотворчою церквою». З іншого боку, професор наголошує на польскості РКЦ: «Римо-католицька Церква може бути по справжньому євангелізаційною, вселенською. Бо є приреченою на те щоб бути вселенською, тобто Церквою, яка виростає з польської традиції, бо ніхто цього не заперечить, бо всі духовні, матеріальні і історичні свідчення, вказують на те що це в усіх вимірах - польська Церква». На думку професора Володимира Осадчого, політична заангажованість «торкнулося Церков Східного обряду, перед усім Греко-Католицької Церкви, в якій народні течії сягнули крайніх націоналістичних поглядів». З його слів, Храм Матері Божої Громничої (нині Храм стрітення Господнього), «греко-католики відібрали у римо-католиків» і зробили це «з-за для більшого упокорення, з-за для підкреслення хто тут головний, з-за для створення прикрої ситуації».
За словами єпископа Маряна БУЧЕКА, через «відсутність доброї волі» в УГКЦ, щодо питання повернення Храмів РКЦ, останні, змушені купувати місця для спорудження власних Храмів. «Мусимо будувати. Нам у Львові ніхто безоплатно не дав ділянки під будову Церкви чи каплиці».
Водночас, архієпископ Мечислав Мокшицький зазначив, що у 1991 році Львівська архідецезія РКЦ налічувала 8 священників та 8 діючих храмів. Станом на сьогодні нараховується 112 парафій, 308 костелів, 202 священики. Нові храми РКЦ вже споруджено в Тернополі, Бродах, Червонограді на Збоїщах (Львів), в процесі будівництва в Брюховичах, Зимній Воді. Заплановано будівництво храму і в Сокільниках.
РЕПОРТАЖ: ЗДОБУДЕМО ДУШІ! (РАДІО МАРІЯ, 17:30)
(Архієпископ Мечислав МОКШИЦЬКИЙ)
(на 2 хв)
На Україні римо-католицька церва має 7 децезій.
Львівська архідецезія, станом на 1991 рік, коли сюди ввійшов кардинал Марян Яворський налічувала 8 священників та 8 діючих храмів.
На сьогодні налічується 112 парафій, 308 костелів і будуються нові, 202 священики.
(Володимир Осадчий професор. Доктор наук, директор осередку досліджень історії і традиції Львівської метрополії)
(з 14.09 хв)
Римо-католицька церква – це церква, яка з перспективи духовної місії перебуває в комфортній ситуації. Вона не втягнута в політику сьогодення, бо вона ніколи не асоціювалася з українською, народнотворчою церквою, що нажаль дуже торкнулося Церков Східного обряду, перед усім Греко-Католицької Церкви, в якій народні течії сягнули крайніх націоналістичних поглядів. Церква на цьому дуже втрачає: хоч ніби і входить в політичну кон`юктуру, але стає неправдоподібною, що матиме в майбутньому негативні наслідки.
(з 4.55 хв)
Римо-католицька Церква може бути по справжньому євангелізаційною, вселенською. Бо є приреченою на те щоб бути вселенською, тобто Церквою, яка виростає з польської традиції, бо ніхто цього не заперечить, бо всі духовні, матеріальні і історичні свідчення, вказують на те що це в усіх вимірах - польська Церква.
(Архієпископ Мечислав МОКШИЦЬКИЙ)
(з 5.52 хв)
Як і в усіх інших країнах, Іван Павло ІІ, і на Україні створив структуру Римо-Католицької Церкви. Ми в Україні не є польською католицькою місією. І в наших храмах знаходять місце не лише поляки, які тут залишилися. Сюди з задоволенням приходять інші люди: українці, росіяни, венгри, румуни. Вони тішаться що можуть прийти і брати участь в літургії та поглиблювати віру в нашому обряді.
(Володимир Осадчий професор. Доктор наук. директор осередку досліджень історії і традиції Львівської метрополії )
( з 6.33 хв)
Римо-Католицька Церква має велику місію. Вона є явним свідченням присутності західної цивілізації. В час, коли Україна пробує віднайти свою ідентичність, латинські взірці, які несе Римо-Католицька Церква можуть бути привабливими.
З іншої сторони спостерігаємо, що в суспільстві, яке занурюється в націоналізм ця Церква, особливо інтелектуальними, політичними елітами, асоціюється постійно з чужорідною.
(з 7.31 хв)
Про те, що у Львові Римо-Католицьку Церкву дискримінують та переслідують архієпископ Мокшицький говорить прямо.
(Архієпископ Мечислав МОКШИЦЬКИЙ)
(з 8.05 хв)
Колись, ще в передвоєнний час, була така традиція говорити: «польські свята» «рускі свята», «польський костел» «руска церква». Однак, нині, це носить інший характер і звучання. Зазвичай, ієрархія греко-католицької церкви, від найвищого єпископа до звичайного греко-католицького священника, такі формулювання вживає в негативному сенсі, аби підкреслити, що костел є лише для поляків, що це польська церква, яку потрібно тут дискримінувати, якій не потрібно допомагати в розвитку, яка є чужою. Це нас дуже болить і ранить, бо ми тут не є чужі. Ми тут понад 600 років.
І так як по усьому світі, зі сторони римо-католицької церкви, кожне згромадження іншого визнання чи обряду тішиться свободою і привітливістю, в тому числі Греко-Католицька Церква і в Європі, і на інших континентах: у Канаді, у США, у Південній Америці, так само, вважаємо, нас тут повинні трактувати як сестринську Церкву. Адже перебуваємо в тій самій Церкві, маємо одного очільника – Папу Римського, повинні взаємно помагати один одному, а не підкреслювати інакшість, антипатію до римо-католицької церкви в Україні, ще раз підкреслю – як це є зі сторони греко-католицької.
(Володимир Осадчий професор. Доктор наук. директор осередку досліджень історії і традиції Львівської метрополії )
( з 9.50 хв)
(згадує про відсутність зі сторони УГКЦ вдячності римо-католиками за заслуги останніх у допомозі УГКЦ в часи підпілля)
( з 10.43 хв)
Маємо справу не з браком вдячності, а з великою невдячністю і навіть ворожістю. Бо те, до чого доходить навіть зі справою по Храму Матері Божої Громничої (нині Храм стрітення Господнього), який відібрали греко-католики у римо-католиків, Храм, який належить до митрополичої курії і становить єдиний ансамбль, який є здобутком і частиною римо-католицької традиції, і цей Храм з-за для більшого упокорення, з-за для підкреслення хто тут головний, з-за для створення прикрої ситуації – було забрано.
(Архієпископ Мечислав МОКШИЦЬКИЙ)
(з 11.54 хв)
Ієрархія греко-католицької церкви, яка досі не вирішила проблеми з присвоєнням собі багатьох Храмів латинського обряду без згоди на те чи будь-якого дозволу римо-католицької церви, пояснює ситуацію так, що мовляв, вони потребували храмів і влада їм їх надала. Однак, така форма передачі у власність є неправильною, бо найперше потрібно було звернутись до власників цих Храмів, а потім, вірогідно, влада могла б греко-католикам їх передати.
Через це, наші вірні часто не розуміють такої позиції священників,єпископів, які є ніби хранителями божих заповідей, а тут демонструють явну крадіжку.
І досі, по стількох раках, ми не почули слова пробачення чи вирішення цієї справи. Зрозуміло, що багато храмів, ми вже не зможемо повернути, бо там є утворені великі спільноти, а відтак може виникнути конфлікт. Але є деякі святині, які не потрібні греко-католицькій церкві і які могли б бути нам повернуті. Однак на це немає доброї волі.
