Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич вирішив балотуватися як самовисуванець до Верховної Ради України. Проте він і далі планує займатися питаннями покращення транспортної ситуації у місті, зокрема на своєму окрузі. Отож, публікуємо його роздуми, щодо громадського транспорту.
Ситуація із громадським транспортом на окрузі, від якого я вирішив балотуватися до Верховної Ради України дуже і дуже складна. В першу чергу це стосується житлових мікрорайонів «Рясне – 1» та «Рясне – 2», де присутня не лише житлова забудова, але й промислові підприємства, а також містечок Рудно та Брюховичі, які входять до складу Львова, проте міська влада не надто переймається їх транспортним забезпеченням. Зразу скажу – повністю вирішити проблеми цих територій можна тільки за умови, якщо Львівська міська рада буде ефективно взаємодіяти із центральними органами державної влади України, «Укрзалізницею» та обласною владою.
Спочатку про багатостраждальне «Рясне»
Мешканцям «Рясне – 1» та «Рясне – 2» міська влада у генплані обіцяє трамвайне і тролейбусне сполучення. Обіцяти то обіцяє, але скільки то буде насправді вартувати не говорить. Насправді, обидва проекти дуже витратні.
Щоб у Рясному з’явився тролейбус (зі сторони Левандівки) потрібно збудувати новий шляхопровід над коліями станції Клепарів. За своїми розмірами він приблизно такий самий, як сихівський шляхопровід, який почали будувати іще на початку 1990-х, а закінчили у 2000-х і то завдяки допомозі «Укрзалізниці». Щодо трамвайної колії, то її потрібно тягнути по вулиці Шевченка чи Брюховицькій. А ці вулиці, по-перше, вузькі, по-друге мають переїзди із електрифікованими залізничними коліями. До того ж, сама вулиця Шевченка, від центру до вулиці Татарбунарської у критичному стані. Вона потребує термінового ремонту та реконструкції.
Чи може профінансувати такі проекти міський бюджет Львова в найближчі роки? Я в тому сумніваюся. В першу чергу тому, що ми іще віддаємо борги по «Трамваю на Сихів».
Перше, що треба зробити для покращення транспортної ситуації у мікрорайоні «Рясне», так це запустити сюди в пікові години двохсекційні автобуси ЛАЗ А292, які з 2016 року простоюють в ЛК АТП № 1. Загалом є п’ять таких автобусів, виготовлені вони у 2009-11 роках, тобто можуть іще мінімум років 5 – 6 попрацювати. Уже на найближчій сесії підніму питання їх ремонту і запуску на маршрут в Рясне. Вочевидь, через Ковча та Варшавську – на вулиці Шевченка ці автобуси скоро будуть «вбиті».
Щодо електротранспорту, то запустити тролейбус в Рясне можна і без будівництва контактної мережі. В Україні уже виготовляються тролейбуси із автономним ходом у 10 – 20 кілометрів, в Одесі такі машини будують самотужки у тролейбусному депо. Мене дивує, чому міська влада під час тендеру на закупівлю 50 нових тролейбусів у концерну «Електрон» не передбачила наявність автономного ходу хоча б для частини машин, адже сам «Електрон» має виробництво у Рясному. Але місто зараз говорить про закупівлю тролейбусів із автономним ходом за кошти Міжнародної фінансової корпорації – загалом планують купити 100 «рогатих». Отож, буду наполягати, щоб купували саме вмістимі двосекційні тролейбуси – сусідній Івано-Франківськ купує такі тролейбуси, правда вживані.
Зверну іще увагу ось на який момент – до Рясного – 1 і Рясного – 2 є залізничні колії. На початку 1990-х через Рясне на Рудно навіть ходила електричка у ранішні та вечірні пікові години. Коли в кінці 2009 року запускали рейковий автобус із Підзамче на Сихів, розглядався варіант аналогічного транспорту і для Рясного. Проте, влада міста не захотіла ефективно взаємодіяти із «Львівською залізницею», хоча в Києві подібна співпраця вдалася – вона матеріалізувалася у проект «Міська електричка». Щось подібне можна реалізувати і у Львові – від Рясного можна запустити залізничне сполучення як на Підзамче, так і до Головного вокзалу.
Тут, звісно, є кілька складностей. По-перше Львівській залізниці критично бракує справних приміських потягів. По-друге – лінія через Рясне електрифікована на змінному струмі, а такі електрички базуються не у львівському депо, а у здолбунівському. Щодо рейкових автобусів, то вони приписані до депо Тернополя… Але, проблеми ці можна вирішити. Потрібно лише бажання. Отож, як народний депутат спробую запропонувати і реалізувати алгоритм створення львівського S-bahn, тобто системи міських і приміських залізничних перевезень в околі Львова. Зазначу, що Львівський залізничний вузол генерує дуже значний пасажиропотік у приміському сполученні, він може бути іще більший, якщо запустити короткі регулярні рейси в напрямку Городка, Пустомит та інших населених пунктів.
Зауважу наприкінці іще один момент, який стосується Рясного – на рівні держави ось уже багато років обговорюється проект реконструкції автотраси М10 Львів – Краківець, яка починається саме у Рясному. Озвучувалися різні варіант, в тому числі і будівництво дороги на умовах концесії. Реалізація цього проекту – іще один шанс покращення транспортного сполучення з Рясним. Тут потрібно буде використати всі можливості, в тому числі переконати інвестора реконструювати дорогу в межах міста Львова.
Рудно і його транспортні проблеми
Ситуація із громадським транспортом у Рудному теж дуже складна. Почну із того, що за часів СРСР у Рудно ходили великі автобуси ЛіАЗ-677. За роки незалежності України селище значно розрослося (як і сусідня Зимна Вода), але сюди курсують лише невеликі автобуси. Причому довгий час сполучення із Рудним місто покладало на приміські автобуси обласного підпорядкування. Далі був запущений львівський маршрут № 28. А от щодо приміських маршрутів, то місто прагне їх «обрізати» до найближчої автостанції… Від цього мешканцям Рудного буде тільки гірше.
Зразу скажу – зараз місто має великі автобуси, які могли б курсувати в Рудно, проблема в тому, що не вистачає водіїв. Так само є проблеми із станом автомобільних доріг у Рудному. Їх треба вирішувати якнайшвидше…
Щодо Рудного теж варто розглядати варіант сполучення із цим селищем за допомогою тролейбусів із автономним ходом. З огляду на те, що і Рудно, і сусідня Зимна Вода розвиваються, варто розглядати і варіант будівництво сюди повноцінної тролейбусної лінії…
Ну і не забуваймо про залізницю. Львів уже доріс до того моменту, коли за прикладом німецьких міст потрібно створювати власний S-bahn, тобто систему приміських і міських залізничних перевезень. Щодо Рудного – тут вже проходять електрички із Мостиськ, але вони і так уже переповнені. Отож, варто думати над більш коротким маршрутом (наприклад, до Городка), який був би регулярнішим і комфортнішим.
Брюховичі – приміська курортна зона
Брюховичі – не просто селище, але й рекреаційна зона на околиці Львова, яка почала використовуватися як місцевий курорт іще в кінці ХІХ століття. Зараз на перешкоді розвитку цього курортного потенціалу знову ж таки стоїть погане транспортне сполучення із центром Львова. Хоча офіційно є два міських маршрути – № 8 і 22, значна кількість автобусів є тільки на першому. Але й до його курсування є багато запитань. Так, запустили два великі автобуси, але цього мало. І маршрутка № 8, і № 22 їдуть через Замарстинівську, напрямок через вулицю Шевченка і Брюховицьку обслуговує приміський перевізник – автобуси, які є у підпорядкуванні міста по такому маршруту в Брюховичі не курсують, хоча на початку 1990-х в Брюховичі зі Львова курсували два маршрути - № 43 і № 44. Останній – через вулицю Шевченка, Брюховицьку. На обох маршрутах працювали великі автобуси.
Уже зараз буду звертатися до влади міста з приводу запуску нового автобусного маршруту в Брюховичі через вулицю Шевченка і Брюховицьку.
Щодо подальшої перспективи розвитку транспорту в Брюховичі – є сенс розглядати запуск міської електрички «Вокзал – Брюховичі». Тут, знову ж таки, треба працювати із «Укрзалізницею», із Міністерством інфраструктури. Нагадаю, що минулого року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян розповідав, що є план «перешити» під європейський стандарт колію Рава-Руська – Жовква – Брюховичі – Львів. Таким чином буде відкритий напрямок на польський Люблін і далі на Варшаву. Відповідно до цих планів, саме залізничний вокзал у Брюховичах (після перебудови) буде приймати потяги із Польщі та Європи. Ясна річ, що необхідно буде організувати надійне сполучення Брюховичі – Львів. Це і буде міська електричка.
В межах України та навіть Львівської області реалізація проекту евроколії Рава-Руська – Брюховичі не така вже й дорога – залізничники підрахували, що це обійдеться десь у 50 мільйонів євро. Виграш як для Львова, так і для Брюхович очевидний. Тому буду боротися, щоб такий проект був втілений у життя.
Мікрорайони Львова – Левандівка і Збоїще
Львівські мікрорайони, які входять до складу мого 116 виборчого округу, теж мають значні проблеми із транспортом. Зокрема – це Левандівка та Білогорща. Тут, щоправда, є тролейбусне сполучення. Але кінцева тролейбуса не у центрі – а біля університету імені Івана Франка. Не для всіх це зручно. Найцікавіше, що тролейбусна лінія до центру уже є. Чому б нею не скористатися і не продовжити тролейбусний маршрут № 12 до центру, збудувавши розворотне кільце на площі Різні? Цю пропозицію я уже вніс на розгляд Львівської міскради. Повторно буду просити в рамках експерименту запустити тролейбусний маршрут «Левандівка – вулиця Грінченка».
Щодо району вулиць Гетьмана Мазепи та Щурата, тут потрібно теж багато зробити для покращення транспортного сполучення, адже тут розміщено такий соціально-важливий об’єкт, як лікарня швидкої допомоги. І хоча ухил на вулиці Миколайчука досить великий, цілком реалістично до лікарні швидкої допомоги продовжити трамвайну лінію 6-го маршруту. Так само варто збудувати і тролейбусну гілку на вулицю Щурата.
Наразі – це є мої пропозиції. Закликаю своїх виборців із 116-го округу подавати мені свої пропозиції, які стосуються громадського транспорту і інфраструктури. Якщо я стану Народним депутатом України, в мене з’являться нові можливості впливу як на владу Львова, так і на обласну і центральну владу для того, щоб покращити ситуацію із транспортом на окрузі.
