Залежність не вибирає, навпаки, вона є доволі «демократична» і узалежнитись може кожен, не залежно від віку, віросповідання та соціального статусу.
Як же боротися з цією недугою?
Як вибрати хороший реабілітаційний центр з ефективним методом лікування залежності? Адже зараз існує величезна кількість різних реабілітаційних центрів та клінік з терапії залежностей, комерційних та не комерційних, відкритих та закритих, релігійних та світських. Всі вони ґрунтуються на авторських програмах та новітніх методиках терапії залежностей, центри – соціалізації залежних (за типом комун), центри, які працюють за закордонними методиками, центри, які працюють за принципом терапевтичних спільнот, Мінесотська модель реабілітації (програми 12 кроків), кодування та гіпноз і т.п.
Цей список можна продовжувати ще дуже-дуже довго і туди можна додати ще багато просто відвертих шахраїв і шарлатанів: екстрасенси, медіуми, народні цілителі і т.п. Також є медичні установи, де лікують залежність, а точніше -знімають її фізичний симптом, роблять так званий «детокс». Хоча зняття фізичної залежності - це лише перший або навіть нульовий крок.
Залежність – це хронічне та прогресуюче захворювання і проявляється зниженням або втратою контролю над вживанням, а також численними порушеннями в соматичній, психічній, соціальній і духовній сферах особистості, тому лікування тільки фізичного стану недостатнє для того, щоб залишатися в тверезості.
Що ж робити?
Для того, щоб прийти до правильного вибору, необхідно мати хоча б елементарні уявлення про широко рекламовані методи лікування залежностей. Тільки маючи адекватну інформацію, Ви зможете реально допомогти собі або своєму близькому. Описувати програми і методики, що застосовуються в інших реабілітаційних центрах, заняття невдячне і не зовсім коректне. Крім того далеко не завжди ми отримуємо достовірну інформацію про те, що в них відбувається, так як «колеги», які в них працюють, у рекламних цілях намагаються створити навколо себе ореол таємничості і всемогутності. Як правило, в літературі такі методи лікування залежності не описують.
Хочу познайомити Вас з діяльністю Реабілітаційного центру «Назарет», у якому я і працюю.
"Назарет" був заснований 2004-ого року Благодійним Фондом “Карітас” СДЄ УГКЦ. 2010-ого року центру було присвоєно статус першого загальноцерковного реабілітаційного центру в Українській Греко-Католицькій Церкві, мабуть і єдиного на сьогоднішній день, який надає кваліфіковану допомогу в лікуванні осіб з хімічною та поведінковою залежністю. Ми приймаємо чоловіків та жінок залежних від алкоголю, наркотиків та азартних ігор, а також надаємо психологічну допомогу їх близькому оточенню. Центр може прийняти до 60-ти осіб стаціонарного перебування.
Перше і найголовніше, що б я хотів відмітити, це те що наш центр завжди відкритий, і не лише в плані утримання наших клієнтів, а й в тому, що кожен охочий може приїхати і ознайомитись з нашою діяльністю. Ми завжди радо вітаємо волонтерів, а також приймаємо на стажування студентів та всіх охочих, кому цікава тема і напрямок терапії узалежнених. Нам не потрібний ореол таємничості, ми працюємо в рамках правового поля та проходимо перевірки відповідних інстанцій контролю (пожежники, санстанція, тощо).
Такі очевидні чинники як ізоляція від патологічного середовища, здобуття необхідного досвіду і надбання соціальних навичок, нові знайомства, постійна підтримка, можливість продовження навчання після проходження курсу реабілітації є величезною перевагою нашого центру.
При усьому різноманітті форм і видів патологічних залежностей причини і механізм їх виникнення досить схожі між собою. Тому наша програма носить еклектичний характер, ми інтегрували різні методи та напрямки психотерапії, терапію залежностей і психоедукацію та включили туди елементи Мінесотської програми лікування залежностей (програма 12 кроків).
Так як наш центр християнський, ще одним, я б сказав важливим, елементом одужання, є духовне зростання та відновлення моральних та духовних принципів і цінностей. Наші клієнти мають можливість розвиватися у духовному вимірі, відвідувати Святу Літургію, розмовляти з духівниками центру, брати участь у реколекціях та паломницьких прощах. Вчитися покладатися на Бога, щоденно робити моральну інвентаризацію свого життя та вчитися визнавати свої помилки та виправляти їх.
Праця є необхідним елементом програми одужання, бо вчить відповідальності, систематичності, постановці та досягненню цілей і отриманню задоволення від досягнутих результатів, а також вона соціалізує клієнтів. Ще одним важливим елементом є тверезий відпочинок. Для цього є спортзал, ми організовуємо різні командні спортивні ігри (футбол, волейбол), поїздки на екскурсії, в кіно, театр і т.п. Також доброю традицією нашого є виїзди на відпочинок у мальовничі куточки України та проведення тверезих забав (дискотеки, весілля тощо).
Програма допомагає учаснику сформувати нову, адекватнішу концепцію свого захворювання, допомагає навчитися жити з ним на рівні свідомого контролю. У клієнта поступово відбувається переоцінка як самого себе, так і своїх потенційних можливостей, а також міжособових контактів. Модель терапевтичної спільноти допомагає відновити або вибудувати нові, більш здорові соціальні стосунки. Сам процес одужання розуміється не просто як утримання від вживання, а особистісне зростання (емоційне, духовне і соціальне), тому в програмі даються орієнтири для досягнення цієї мети. Кожний учасник програми отримує якусь функцію або обов’язок, це навчає не тільки відповідальності, а й новим формам комунікації, людина здобуває корисні навички (організації заходів, складання меню, плануванню робіт).
Наші випускники ще під час проходження реабілітації мають можливість підготуватися до самостійного життя в соціумі: налагодити стосунки з рідними, знайти житло, роботу, групу взаємодопомоги (АА, АН). Після закінчення лікування отримують статус “Випускник центру” і можуть приїжджати у центр в гості чи за допомогою і підтримкою.
Одужання в нашому центрі має на увазі інший, змінений спосіб мислення, сприйняття себе та інших, а також здатність зріло і «незалежно» жити, функціонувати і особистісно реалізовуватися. Кожен крок програми допомагає по черзі проаналізувати власні переживання і досвід, досягти змін в усіх життєво важливих сферах, і таким чином, сформувати стійкі установки на життя без хімічних речовин, гри і т.п. Ми перш за все працюємо з усвідомленням самого факту залежності, нас чекатиме невдача, якщо ми будемо заходити з боку негативних наслідків, тобто апелювати до здорового глузду.
З точки зору психотерапевтичної реальності наша програма є добре організованим психотерапевтичним процесом, в якому залежній людині надається дійсна допомога і підтримка з боку терапевтів, психологів, консультантів і інших клієтів, що проходять лікування.
Якщо говорити про державну підтримку реабілітаційних програм, то можу зауважити один величезний мінус – державних реабілітаційних центрів як таких в Україні просто немає.
Усі, що функціонують на території нашої країни, - приватні або у частковому підпорядкуванні держави. Така ж ситуація з державною психотерапевтичною освітою у сфері залежностей. Її просто немає. Щоб отримати фах терапевта з узалежнень людині потрібно або їхати на навчання за кордон, або вчитись у приватних структурах. Таке враження, що у країні, де рівень алкогольної та наркотичної залежностей – один з найвищих у Європі, на державному рівні не дбають про якісне забезпечення лікування від цих залежностей.
Нещодавно ми отримали Європейське опитування щодо вживання алкоголю та наркотиків серед учнів “ESPAD”. Цифри просто вражають. Так, 2019-ого року кожен п’ятий підліток, а це 22,5%,вживав алкоголь більше трьох днів протягом останніх 30 днів. Цікавим і незвичним є те, що за статистикою дівчата підлітки п’ють частіше і більше, ніж хлопці . Досвід вживання алкоголю в житті мають 88,4% опитаних дівчат та 82,7 % хлопців ( сумарно 85,7%).
В порівнянні з 2015 роком кількість 15-16-річних підлітків, які вживають алкоголь, збільшується. Так, ріст є і серед дівчат (72,7% у 2015 році і 80,1% у 2019 році), і серед хлопців-підлітків (68,6% у 2015 році і 68,3% у 2019 році).
Лише ці показники мали б наштовхнути посадовців на впровадження якісної освіти для терапевтів з узалежнень, відкриття якісних державних реабілітаційних центрів, де люди б могли отримати кваліфіковану допомогу.
Адже працювати з залежними людьми – це клопітка «ювелірна робота». До кожної особи повинен бути індивідуальний підхід, оскільки звертаються люди з різним соціальним статусом, стажем вживання, судимостями, супутніми захворюваннями, віросповіданням і т.д.
Саме тому терапевтична робота з узалежненими клієнтами має свої особливості.
Серед основних особливостей, які відрізняють узалежнених від інших клієнтів психологічної служби, виділяють:
▪ «патологічну брехливість»
▪ ефект анозогнозії
(відсутність критичної оцінки клієнтом свого захворювання. Заперечення залежності)
▪ тенденцію до симбіотичних стосунків і формування залежних стосунків
(у тому числі, від терапевта і від терапевтичної групи)
▪ нездатність брати відповідальність за вирішення своїх проблем на себе
▪ високий рівень інфантильності особистості
Таким чином, фахівець, що працює з залежними, має бути готовий до певних проявів клієнтів:
▪ маніпулювання і брехливості
▪ амбівалентної мотивації
▪ невизнання своїх проблем
▪ тенденції до злиття або, навпаки, до агресивності і розриву стосунків
▪ до безвідповідальності (як у розумінні нездатності нести відповідальність за свою поведінку і вирішення проблем, так і в розумінні дисциплінованості і організованості)
▪ до дитячих реакцій і світогляду
Це створює особливі труднощі для консультантів і психотерапевтів в порівнянні з іншими областями психологічного консультування.
І їх потрібно враховувати. Тому й фахівців для такої роботи потрібно готувати на державному рівні, всіляко популяризувати їхню діяльність, щоб кожен, хто зіткнувся з проблемою узалеження, знав, де зможе отримати якісне лікування.
