Учора в приміщенні Львівської обласної лікарні позалегеневого туберкульозу сталась конфліктна ситуація, яку частина лікарського колективу, зокрема головний лікар Наталя Яремик назвала спробою рейдерського захоплення.
Форпост спробував розібратися в ситуації надавши слово обом сторонам конфлікту.
Ось що розполвіла нам головний лікар і колишній голова ліквідаційної комісії лікарні Наталія Яремик.
«Перебуваючи у відпустці з 19 червня по 17 липня, я в телефонному режимі була повідомлена про відсторонення мене від обов'язків голови ліквідаційної комісії. До нашої лікарні на вул. Бой-Желенського,5 приїхали начальник управління фонду комунального майна Микола Бандра, заступник директора департаменту Голдун, та головний лікар Квасній і зачитали працівникам наказ, за яким мене відсторонюють від роботи, знімають як голову комісії і призначають пана Кваснія головою ліквідаційної комісії обох установ - диспансеру по вул. Бой-Желенського,5 та протитуберкульозного диспансеру на Лемківській. У мене забирають оперативне керівництво і вимагають печатку та установчі документи.
Наказу на передачу документів до складу комісії мені не привезли, так само як і не відкликали мене з відпустки. Близько чотирьох годин мордували секретарку та інших працівників, вимагаючи документи та печатку без необхідного наказу - мої люди їх не віддали. Пан Бандра в телефонному режимі повідомив, що мене замінили, та погрожував викликом поліції з обшуком в приміщенні, на підставі того, що печатка «зникла». Хоча для проведення обшуку має бути рішення суду. Так само і працівники могли викликати поліцію на основі рейдерського захоплення – передачі документів та печатки без відповідного наказу.» - наголосила Наталя Степанівна.
Передумовою конфліктної ситуації стало рішення обласної сесії 21 березня про реорганізацію фізіатричної служби в ході якого з чотирьох закладів обласного протитуберкульозного диспансеру, які знаходяться в чотирьох приміщеннях на Лемківській, Личаківській, Устияновича, та Бой-Желенського, мав утворитись один протитуберкульозний диспансер на Бой-Желенського.
Всі згадані приміщення належать до комунального майна, і був виданий наказ про створення ліквідаційних комісій в кожній установі.( Наталія Степанівна Яремик була обрана головою ліквідаційної комісії – Форпост).
«Нас змусили дати оголошення в реєстраційний державний реєстр. Я неодноразово писала звернення, що не маю права сама ліквідовувати заклад. Тому був виданий наказ, який зобов’язував нас внести дані в державний реєстр і ми почали процес ліквідації. Всі установи були повідомлені, люди попереджені про можливі звільнення (хоча невідомо чому людей мали звільняти).
На засіданні сесії заступник директора департаменту заявив, що корпус зданий. По факту бракує не просто документу, про здачу, а фактично – в корпусі не має світла та води. Не має напруги, немає прокладеного кабелю, а це вимагає коштів, яких жоден департамент не виділив. Крім того, по цьому будівництву йде кримінальне провадження. Замовник судиться з підрядниками будівельних організацій, і тому об’єкт не може бути зданим в експлуатацію. Візьмімо хоча б проведення світла: спочатку мені називали термін в три дні, далі цей термін зріс до трьох місяців, а потім - до півроку!
По факту маємо продане приміщення на Лемківській, відділ диспансеру, який не має куди переміститись, не придатний для роботи корпус, і відстороненого лікаря, який протестує проти цього, тобто мене.
Приїжджала комісія, вирішила розмістити відділ на третьому поверсі нашого диспансеру. Це значить забрати палати, скоротити кількість ліжок, зменшити кількість хворих. Ніхто не прописав скільки ліжок ми маємо скоротити, і куди подіти наших хворих. Плюс перебування в одному приміщенні хворих з бацелярною формою (заразна форма туберкульозу) і позалегеневі форми (не заразні) не відповідають жодним нормам. Мають бути розділені потоки, різні приміщення, різні входи/виходи, щоб уникнути заражень, а насправді їм сприяють, бо немає місця! " - зазначає Наталія Яремик
Як так сталось, що одне приміщення продане, а нове перебуває в неналежному стані, я попросила прокоментувати заступника голови Львівської обласної ради Володимира Гірняка.
«Я вважаю, що всі дії департаменту охорони здоров’я та дії департаменту комунального майна є законними. Якщо лікар вважає інакше – це можна вирішити в судовому порядку. Стосовно ремонтних робіт, я вас можу запевнити, що роботи проходять, і до встановленого терміну це приміщення буде відремонтовано. А по інших приміщеннях туберкульозних диспансерів, які перебувають в комунальній власності, можу сказати, що ці три приміщення, які не потрібні медицині, ми будемо відчужувати, а кошти спрямовувати в ту ж медицину на реформування галузі. Приміщення на Лемківській, не зважаючи на те, що ми встановили дуже високу ціну, було продано, а кошти підуть на серйозні ремонтні та будівельні роботи, закупівлю обладнання в новому корпусі. Я не розумію позиції головного лікаря, яка так само фінансується з обласного бюджету, і не розуміє управління» - прокоментував Володимир Гірняк.
Прокоментувати ситуацію ми також попросили начальника обласного управління фонду комунального майна Миколу Бандру,
«Мені важко коментувати слова головного лікаря, тим більше чути, про звинувачення в рейдерському захопленні. Суть зводиться до того, що є керівник комунального закладу, є рішення обласної ради, яка є по суті власником, є рішення про реорганізацію, і рішення про зміну керівника по ліквідації. Тому не розумію як можна давати чи не давати документи чи печатку, яка є власністю комунального закладу і має зберігатись в закладі, а не вдома, чи будь-де. Стосовно посади головно лікаря – вона ним залишається, відсторонена лише від посади голови комісії по ліквідації, що аж ніяк не суперечить її посаді головного лікаря» - прокоментував Микола Бандра.
