Чергова перевірка стану готовності шкіл до нового навчального року опустила «з неба на землю»
Багато букв, але наболіло. Мабуть, я забагато читаю… Особливо документів на сайті МОН України, різних матеріалів про зміни в освіті, проектів, програм. А ще я, мабуть, даремно вірю тим документам, особливо про дебюрократизацію школи. І даремно влітку готувала нові календарні планування, вчитувалась в проекти інтегрованих курсів, перебирала файли в компі з відеофрагментами для уроків, шукала анімовані карти, переробляла наявний матеріал під оновлені програми.
15 серпня чергова перевірка стану готовності шкіл до нового навчального року опустила мене «з неба на землю». Класна кімната до 1 вересня готова. Як і у кожного класного керівника. Хоча я особисто там проводжу лише три уроки в тиждень. Не питайте мене, як помились вікна, розвісились випрані і випрасувані 20-метрові тюлі, повитирались лампи-парти, виносились-заносились парти, напастувалась підлога. Я вам розкажу, як у спеку (бо треба ВЖЕ) сама мила вікна-підлогу і все решту у допоміжному приміщенні, де ми, історики, зберігаємо карти, атласи, методичну літературу, посібники, предмети народного побуту, які використовуємо для проведення виховної роботи. І як пересадила після літа біля 50 вазонів зі шкільних коридорів (з власної ініціативи, як хобі).
У мене і моїх колег-класних керівників ніхто не питав, як «то ся зробило». І ніхто з комісії не подякував за порядок і потрачені літні дні, у більшості з нас – дні відпустки. Натомість, ми отримали багато вказівок … і відчули себе «без вини винуватими». Певна частина зауважень до класних керівників узагалі не повинна була їх стосуватись.
Нам наказували (!!!) відчиняти шафи, якщо вони були зачинені, шарпали так, що в одному класі навіть змогли відчинити, але тепер треба ремонтувати. Вимагали показувати вчительські методичні напрацювання. Рахували кількість минулорічних контрольних робіт в учнівських зошитах.
Дехто з членів комісії час від часу телефонували у свої школи, сама чула: - питають про таке і таке, дивляться навіть туди, а таке в нас є?
Я мимоволі стала свідком «обміну досвідом»: «Я у своїй школі викидаю всі папери з полиць і шухляд на підлогу і нехай складають!» Чесно, наші заучі до такого не опускаються. Та і я б не потерпіла подібного ставлення до себе як до вчителя.
Нам давно на нараді офіційно повідомили зміст Листа Міністерства освіти і науки України від 05 грудня 2014 року № 1/9-630 «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя» і майже «урочисто» роздали наші папки з методкабінету в особисте користування. А те, що виходить за рамки посадових обов’язків, вчителя таки можна попросити зробити, чи запропонувати, але не заставити. Вже 5 років я є головою РМО вчителів історії Франківського району. Колеги підтвердять, що ми гуртом давно відмовились від паперотворчості, весь обмін матеріалами і досвідом - в електронному варіанті.
Було дуже прикро, коли нашому заучу зауважили, що школа «застряла в 90-х роках». Я працюю в цій школі від 1992 року. Два комплекти парт і стільців для класів школа офіційно отримала десь у 1996-97 роках. І ВСЕ!!! Але у всіх класних кімнатах, крім 4-х кабінетів загального користування вже давно оновлені меблі. Шановна комісія на всі наші оправдання щодо матеріального незабезпечення за державний рахунок відповідала: «Залучайте батьківські кошти!»
Невеличкий перелік того, що «не так». Ще потрібно було чути інтонацію і бачити зверхність…
- Цей стіл тут зайвий, віддайте його в інший кабінет, може, де потрібно (а це - придбаний батьками саме цього класу комплект з двох столів).
- В першому класі Лесю Українку не вчать, зніміть стенд з її портретом, віддайте в старшу школу.
- Навіщо портрет Шевченка в кімнаті, де буде вчитись 1 клас? – зніміть.
- Відкрийте шафу, то не ваша приватна власність, вона повинна бути постійно відкрита!
- Електрочайник! Не можна! Негайно фотографуємо! – чайник з учительської, ми всі ним користуємось.
- Настільна лампа в підсобці (особиста) - О, тут манікюр можна робити!
- Навіщо вам стільки паперових голубів, досить одного!
- Цю квітку зняти, вона тут не пасує! – а квітку зробили маленькі учні спеціально для свого класу.
- Де ваші учні тримають свої матеріали? – взагалі не розумію, про що мова… бо 9 клас. Мені так і не пояснили, які саме свої матеріали учні мають зберігати в школі.
Мабуть, дехто з членів комісії переплутав власну кухню і чужу школу, а також власних підлеглих із педколективом такої ж школи.
Особисто мене вразили запитанням про те, де мої матеріали для підготовки до ЗНО. Потім все-таки виправились і вимагали показати мої методичні напрацювання. А купу тих матеріалів я банально здала в червні в макулатуру як морально застарілі, бо програми оновили. Те, що буду використовувати, для 7 і 8 класу, забрала додому, щоб удосконалити за літо, бо ж атестація на носі. Зрештою, все залишилось в електронному варіанті, може бути оглянуте з мобільного через гугл-диск. Так ні, подавай паперовий варіант. Від наказу «Покажіть свою атестаційну папку!» (за 2013 рік, коли вони ще були передбачені) я чуть не зомліла. У тій папочці були лише грамоти і опис досвіду, решта – в мультимедійній презентації. - Як, у вас нема папки? – Нема. І не буде. – Опа, зловили школу)))) треба було бачити радість!!!
– А де ваші карти? Покажіть! -У підсобці, але я ними користуватись не буду! – Опа!!! Знов зловили на гарячому))) НЕ БУДУ!!!! Чуєте всі? Тому що є прекрасні карти в нових підручниках, є атласи, є моя методика роботи з ними, є карти в електронному варіанті, анімовані карти і є проектор, який я приношу в клас учням. Хіба, як електрику вимкнуть, чи у 10-11 класах, де старі підручники. Але для 10 класу таки використаю кілька старих карт, моїх ровесниць, бо нових настінних НЕМА в природі))) (крім банальної сучасної політичної карти).
НАВІЩО я начиталася про НОВУ ШКОЛУ…. Якщо затерпла перед чужою директоркою, яка загрузла в старій системі освіти!!!!!! І відчула себе повним нулем, тому що БЕЗ ПАПКИ. Колеги, у яких адміністрація школи так ставиться до вчителя, як я вам співчуваю!!! Я не звикла бути рабом. Тільки в 6 класі згадую на уроці історії, що педагогом називали раба, який відповідав за виховання дітей.
Коли оговталась, згадала, що перевіряти прийшли готовність школи, а не мою готовність. Я вмію провести урок з самою крейдою, без понтів і проектора, вмію картосхему на дошці намалювати, вмію САМА собі зробити мультимедійну презентацію і включити-виключити проектор. Тому, що я це роблю регулярно, а не раз в 5 років на відкритому уроці. Але не маю ПАПКИ. Значить школа погано готова. Отак, вчителі і батьки, запам’ятайте: хорошою для начальства є та школа, у якій вчительські папки грубші. Навіть якщо в тих папках моральна макулатура.
4,5 години. Чотири з половиною години моїм колегам і заучу намагались доказати, що у нас все не так. Перелік того, що мало перевірятись, є в офіційних документах, в кожній школі. І там нема ні слова про вчительські матеріали у класах. Тільки у кабінетах! Тих, які оплачуються. А мої методичні матеріали – то моя приватна власність, і я їх можу тримати вдома! Бо готуюсь до уроку вдома, часом вночі, або у тій же підсобці з картами))). Але не у методичному кабінеті, де має бути моя папка…
Результат 4,5 годин роботи комісії – всього 8 пунктів в акті. Читала я той акт. Маю до нього зауваження - як до стилю і граматики, так і до правильності оформлення. Але то таке. Мовчу, бо папки не маю.
Мене вразило ще й таке. У сусідній школі ця ж комісія пробула всього 40 хвилин, включно з «кавою». Де ж вони її взяли, якщо чайника в школі мати не можна, а їдальня влітку не працює…. Мабуть в термосах принесли. І там жодного вчителя про методичні матеріали не питали, а до молодшої школи в окремому приміщенні взагалі забули завітати. Випадковість? Співпадіння? Не думаю.
Багато хто приватно висловлює думку, що специфічний підхід до перевірки саме нашої школи був невипадковим. Як тоді назвати тих, хто, отримавши команду «фас», беззастережно її виконує? Маріонетки, а не те, що ви могли подумати. Перестарались трішки, панове маріонетки. Мав місце «ексцес виконавця».
А ще, у переліку того, що має бути у школах, я прочитала про обов’язкову кімнату для відпочинку вчителів із спеціальним методичним наповненням. Якось так. У кого така штука в школі є, признайтесь, як вам відпочивається посеред методичних матеріалів.
