Гучна заява МОЗ про революцію в українській трансплантології може виявитися черговим фарсом. 112 мільйонів гривень, які виділили з держбюджету на "пілотний проект" ніякого відношення до розвитку трансплантології в Україні не мають, і ніяким чином не допоможуть тим громадянам, котрі потребують лікування за кордоном.
Якщо коротко: МОЗ планує "відшкодовувати" вартість операцій, які давно вже проводяться в Україні. Це не призведе до розвитку галузі медицини, лише покриє витрати пацієнтів, яких і без того могли лікувати в Україні. Також, ця програма не вирішує питання оплати лікування за кордоном, оскільки жодної копійки на розвиток трансплантології не піде. Ми і надалі змушені будемо витрачати мільярди гривень на лікування за кордоном (нагадаю, у 2017 році парламент виділив на лікування українців у зарубіжних клініках 628 мільйонів гривень).
А тепер, більш детально. Тексту буде багато, але буде цікаво, обіцяю.
Почну з того, що пересадку органів від померлого донора в Україні ПРОВОДЯТЬ. Тому заяви заступника міністра ОЗ Лінчевського про те, що "вже скоро ми зробимо першу офіційну трансплантацію" виглядають смішно. Чи МОЗ вважає нещодавню операцію в Запорізькій обласній лікарні незаконною? Нагадаю, у Запоріжжі з 1999 року проводять трансплантації нирки від померлого донора. Тут є свій реєстр реципієнтів (хворих, яким потрібна "нова" нирка).
Найцікавіше – куди ж підуть 112 мільйонів гривень, які МОЗ так просив для "пілотного проекту"? Отже, ми отримали бюджетний запит МОЗ, де чиновники розписали статті витрат по програмі.
МОЗ планує ВІДШКОДУВАТИ чотирьом медзакладам України вартість проведення АУТОЛОГІЧНОЇ трансплантації кісткового мозку. Планують, що за рік таких операцій буде 132 і на них витратять 50 мільйонів 481 тисячу гривень. Тобто, за підрахунками МОЗ, одна операція з аутотрансплантації КМ коштує близько 382 тисяч гривень.
АУТО-ТКМ – це вид трансплантації, коли пацієнту пересаджують його власний кістковий мозок (попередньо підготовлений). Покази до проведення такого виду трансплантації чітко визначені міжнародними професійними спільнотами, у першу чергу такими як EBMT та ASBMT та залежать у першу чергу від діагнозу (Лімфоми у своїй переважній більшості, Солідні пухлини та деяка частина пацієнтів з Гострою мієлоїдною лейкемією групи високого ризику у якісній повній ремісії та з Гострою лімфобласною лейкемією з ізольованими не кістково-мозковими рецидивами, що загалом складає близько 1/3 всіх пацієнтів).
За кордон на АУТО-ТКМ їхати не потрібно! Адже МОЗ не оплачує такі операції у закордонних лікарнях. Бо їх проводять в Україні у Київському центрі трансплантації кісткового мозку, Центрі дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит", Національному інституті раку та Львівському інституті гематології та трансфузіології.
За підрахунками МОЗ, 50 мільйонів гривень відшкодування проведення АУТО-ТКМ зменшить витрати на проведення таких операцій у порівнянні з лікуванням за кордоном на 94 відсотки. Проте…за кордон ми щороку відправляємо пацієнтів для проведення АЛО-ТКМ (вид трансплантації, де донором є родичі або ж неродинний донор) та ГАПЛО-ТКМ (трансплантація від частково сумісного родинного донора).
Фактично, МОЗ не вирішує проблему необхідності лікування за кордоном. Лише у 2016 ми відправили на АЛО-ТКМ за кордон більше 60 пацієнтів. І надалі змушені будемо це робити. Адже "відшкодування вартості АУТО-ТКМ" не розвиватиме трансплантологію, а лише покриватиме витрати 1/3 пацієнтів… Всі інші, як і раніше, потребуватимуть допомоги у закордонних лікарнях. І держава змушена буде відправляти мільярди гривень на рахунки закордонних лікарень…
Якби ж ці кошти витратити на створення умов проведення АУТО-ТКМ у інших медзакладах країни, до прикладу у Київській області, ми б змогли збільшити кількість таких операцій, покласти початок розвитку АЛО-ТКМ (адже з часом, на базі усіх цим медзакладів можна розпочати робити ТКМ від родинного донора дорослому населенню)…
Ще 58 мільйонів гривень зі 112 підуть на "відшкодування" вартості операцій з трансплантації нирки від померлого донора шести медзакладам України. Яким чином відшкодування вартості операції може вплинути на розвиток трансплантології – загадка. Адже це ніяким чином не впливає на появу реєстру реципієнтів чи появу у медзакладах необхідного обладнання для діагностики смерті мозку.
Підсумовуючи, хочу сказати лише одне – 112 мільйонів допоможуть тим пацієнтам, яким потрібна АУТО-ТКМ, що і так роблять в Україні з 1999 року. Нагадаю, це близько 1/3 від усіх пацієнтів, яким потрібна трансплантація кісткового мозку. Тільки раніше пацієнт сам платив за такі операції, а тепер за них платитиме держава. Так само ці 112 мільйонів допоможуть тим пацієнтам, які стоять на обліку на трансплантацію нирки від померлого донора. Але цей "пілотний проект" ніяким чином не розвиває трансплантологію. Бо у лікарнях не з’явиться обладнання, бо без єдиного реєстру реципієнтів ми не зможемо запустити трансплантацію серця, печінки, легень від померлого донора. Хоча, якби ці 112 мільйонів гривень використати не на "відшкодування", а на забезпечення медзакладів всім необхідним устаткуванням та створенням реєстрів, ці кошти могли б врятувати у рази більше життів (звісно, 112 мільйонів для таких цілей замало, але могло б покласти гарний початок). Проте, як завжди…маємо, що маємо…
P.S. Поки МОЗ піариться– ми працюємо: Національний рух "За трансплантацію" продовжує створення реєстру громадян котрим потрібна трансплантація. Ми себе порахуємо самі, держава повинна нас знати!!!!!
