Отже, друзі! Почуйте мене, будь ласка. Давайте, видихнемо!
Знаю, розумію, що всі хочуть допомогти. Знаю, що всім все треба і нічого не вистачає. Знаю, що ви готові стукати у всі двері і обривати телефони всім, хто має хоч якесь відношення до волонтерства. Але, будь ласка. СТОП.
Не робіть цього.
В волонтерів немає того, що вам потрібно, а якщо є, то воно вже й одразу їде туди де найбільше потрібне, не чекаючи вашого звернення.
Більше не працюємо так як в 14-16 роках. Не закриваємо індивідуальні потреби. Централізовано завозимо і розвозимо туди де треба. Ми маємо всі контакти потреб. А ваші нон-стоп дзвінки лише відволікають нас від виконання завдань. І виснажують шалено. В нас зараз немає ресурсів щоб доставити вашу конкретну посилку до вашого конкретного адресата, з таким до нової пошти плс.
Будь ласка, потерпіть ще трошечки. Всіх всім забезпечимо без ваших звернень. Але допоможіть нам. Не виснажуйте нас запитами, дзвінками, не атакуйте нас повідомленнями.
Ми всі переживаємо, там наші з вами рідні і друзі, але, як би грубо це не звучало, скажу.
Не заважайте нам допомагати. Вибачте.
