Огрядний чоловік нервово тицькав картку в термінал, тремтячими від злості пальцями-сосисками набирав код, картка не спрацьовувала, мудра машинка її тупо випльовувала. В крутому лексусі розмальована дружина чи коханка (ситуації це аж ніяк не міняє) капризно-втомленим голосом тягнула: - Ну, чьо там, Жень? Чьо, нє берет і здєсь? Может у ніх сбой в сістємє? Паєдєм другую паіщєм. Я счаз набєру в навігатарє, - і почала тицькати в телефон вульгарними довгими пазурями, розмальованими в фіолет. - Малчі, дура, бля, зає..ла уже! Какой в жопу сбой! Трєтья заправка, да слєдующей нє датянєм, бля, бак пустой, бля! Да жрі, жрі, сука! - то вже до терміналу. Далі не знаю чим скінчилося, бо чоловік заправив машину і під зазрісним поглядом пазуристої дури ми виїхали з заправки.
***
Під супермаркетом дівиця в дорогій шубці стискала червоними кігтями рожевий айфон. Туш і шмарклі стікали на макіяж, кривилися губи-пельмені, дівиця голосила на всю вулицю:
- Мама, заткнісь і слушай! Я в полнай жопє! Светка уєхала єсчьо в чєтвєрґ! Я тут адна, панімаєшь, адна!!! Сєгодня мєня висєлілі із ателя, прадліть нє магу. Картачька нє работаєт, налічькі нєт! Какоє папрасісь в долг, мама, блять! Ти шо нє панімаешь! Єто грьобаний пятізвьйоздачний атель! Какоє абьясні сітуацію! Я іх грьобанага язика нє панімаю, а ані рєзко сталі дєлать від, чтьо нє знают англійскага, йоб..иє макарони, бля! Закрой рот, мама, і слушай! Іщі знакомих в Комо!!! Я улєтєть нє магу, рейс атмєнілі! Дєнєг нєт! Я жрать хачу!
Я зупинилася в двох кроках, щоб насолодитися картинкою. А тоді не стрималася. Підійшла до дівиці і ласкаво-співчутливо спитала:
- Дєвушка, у вас что-то праізашло? Вам нужна помащь? - і зробила добрі очка. Шуба втішилася.
- Мам, пєрєзвані мнє чєрє пять мінут! - вимкнула телефон і ще раз повторила мені всю свою плачєвную історію. - Можна, я у вас паживу? Ілі дєнєх займу? Мама вам на картачку пєрєшльот с маскви! Чєсно!
Я зробила замислене обличчя і промовила.
- Кажется я магу тебе памочь.
Та витерла шмарклі дорогим норковим рукавом і з надією і вдячністю втупилася в мене.
- В двух км атсюда єсть МакДональдс, можна папрасітся к нім, туалєти мить. Ілі в церькавь пайті, спрасіть, может падбєрут тєбє какую-та старушку, пампєрси мєнять, - тоді красномовно глянула на пазурі. - Хатя нєт, пажалуй, єта нє для тєбя. Єсть другой вибар - пайті к дєвачькам на уліце пастаять, - демонстративно оцінила дівицю з голови до ніг і, постаравшись вкласти якомога більше презирства в голос, завершила, - думаю, с тваімі даннимі за мєсяцок-другой на білєт в маскву заработаєш!
Дівиця ніяк не могла второпати, що відбувається.
- Ви кто вапщє, женщіна?!
- Бандерівка я, дєтачька! Слава Укра
