Для використання в роботі з особовим складом.
Упродовж ХХ ст. так історично склалося, що угорці неодноразово займалися воєнними злочинами та актами геноциду українського народу:
1) Репресії проти українців Закарпаття, зокрема, священників, після австро-угорського контрнаступу весною 1915 р.
2) Угорсько-українська війна та ліквідація законно проголошеної Карпатської України 14—18 березня 1939 р.: 6000 загиблих українців + 60000 українців в угорських концтаборах.
3) Окупаційний режим в анексованій Закарпатській області 1939 — 1944; присутність угорських окупаційних військ як союзників Гітлера в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях в 1941 р.; антипартизанські операції на півночі УРСР та півдні БРСР в 1942 — 1943 рр.; бої на карпатських перевалах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської області в березні — жовтні 1944 року.
За цей час жертвами угорських окупантів стало близько 100000 мешканців України, близько 70000 пройшли через угорські концтабори.
Загалом, у 1941 — 1944 рр. на території сучасної України несли окупаційну службу, проводили репресивно-каральні акції та заходи геноциду близько 100000 угорських військових та сил безпеки. Один з ударних кулаків карателів дислокувався на Волині — зі штабом у Рівному там діяли 6 — 8 угорських дивізій, з якими вели бої підрозділи УПА та місцевої самооборони.
Найбільший локалізований злочин угорських фашистів — знищення населеного пункту разом з мешканцями на Чернігівщині в 1943 р.
1 березня 2023 року виповнюється 80 років Корюківській трагедії: угорсько-нацистська каральна акція проти жителів смт. Корюківка відбулася 1–2 березня 1943 року: воєнні злочинці вбили 6700 людей та спалили 1290 будинків.
Командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання НКВС УРСР Олексій Федоров та його заступник, секретар Чернігівського обкому КП(б)У Микола Попудренко в кінці лютого 1943 р. організували наліт на німецько-угорський гарнізон в Корюківці. У відповідь окупаційна Сновська гарнізонна комендатура вислала збірний каральний загін, основу якого складали військовослужбовці 105-ї легкої угорської дивізії, загін допоміжної поліції з радянських громадян та есесівська зондеркоманда.
Каральний загін прибув зі Сновська в Корюківку вранці 1 березня 1943 року. Населений пункт оточили, а всіх жителів групами по 50–100 осіб зганяли у великі будинки й розстрілювали, після чого будівлі підпалювали. Терористична операція тривала й наступного дня, 2 березня 1943 р.
Наслідки нацистсько-угорського злочину в Корюківці:
- вбито близько 6700 мирних мешканців;
- спалено 1290 будинків.
Серед встановлених вбитих 704 дітей та підлітків, 1097 жінок.
У той час за 15 кілометрів від селища перебували близько 3 тисяч радянських партизанів зі з’єднання Федорова. Вони не прийшли на допомогу населенню і навіть не спробували захистити їх від 300–500 карателів.
Знищення Корюківки є наймасштабнішою в Європі каральною акцією нацистів у Другій світовій війні, під час якої повністю знищено населений пункт з усіма мешканцями.
Інші відомі аналогічні воєнні злочини:
• Лідице в Чехії: 10 червня 1942 р. вбито в селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб;
• Хатинь у Білорусі: 22 березня 1943 р. в селі вбито 149 осіб,
Орадур-сюр-Глан у Франції: 10 червня 1944 р. у селищі вбито 642 особи.
Всі угорські воєнні злочинці, засуджені після 1945 р., реабілітовані Вищим воєнним судом Угорщини в 1992 р., теперішня угорська влада не визнає за собою ні політичної, ні моральної відповідальності.
