За словами посадовця, діюче законодавство у сфері містобудування справді «породило» зловживання у містобудівній діяльності, однак через три місяці, із 10 червня, для забудовників діятимуть нові правила будівництва – у дію вступає закон №1817-VIII від 17.01.2017, який посилить протидію держави незаконному будівництву та збільшить штрафні санкції для порушників. То що обіцяють львів’янам?
Пане Романе, маємо трохи питань від львівських активістів. Вам добре відоме будівництво по вул. Струмок-Масарика, 7 поряд із дитячим садком. Чому ваш департамент не зупинить дію дозволу на будівництво цього скандального об’єкта?
На даному будівництві (це четверта категорія складності) на сьогодні є всі необхідні документи. Дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий державною архітектурно-будівельною інспекцією ще до передачі повноважень міській інспекції. На сьогодні всі інспекційні заходи по об’єкту проводить міська ДАБІ, але підстав для відмови забудовнику («Інтергалбуд» - Форпост) у видачі цього дозволу на початок будівельних робіт не було. У нього були містобудівні умови, був проект, експертиза проекту, земельна ділянка, яка належить йому на правах оренди, технічні умови на підключення інженерних мереж, тобто весь необхідний пакет документів, який вимагається при наданні дозволу. Мені відомо, що міська інспекція проводила перевірку на цьому об’єкті і знаю, що було виявлено низку порушень, після чого міська інспекція зупинила там будівельні роботи. Однак порушення були усунуті, сьогодні роботи на об’єкті продовжуються.
І невже можна будуватись впритул до дитячого садочка, наражаючи дітей на небезпеку?
Скажіть, чи ваш департамент має базу даних про об’єкти історико-культурної спадщини, чи є у Львові такий об’єкт як історичний ареал?
Є така постанова Кабміну №557, якою затверджено порядок віднесення будівництва до 4 та 5 категорії складності. І поняття історичного ареалу у цій постанові відсутнє. Натомість там зазначено, що якщо об’єкт є пам’яткою місцевого значення, то це 4 категорія, якщо національного – 5-та. Але там жодного слова не вказано про історичний ареал і ми не можемо враховувати, що якщо об’єкт в історичному ареалі, то це 5 категорія складності. І я думаю що до 10 червня буде вноситись низка змін до постанов кабміну, які будуть врегульовувати ці всі речі. Ми надавали їм свої пропозиції і 90% наших пропозицій враховані центральним апаратом ДАБІ. Йдеться про внесення змін в частині якраз історичного ареалу, який носить в собі охоронне значення самого об’єкта.
Ці формулювання є у законодавстві, що стосуються охорони історичної спадщини – за цим всім має слідкувати Міністерство культури, так і управління охорони історичного середовища Львівської міськради та департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА. Ці органи мають здійснювати контроль за пам’ятками та історичними ареалом і проводити їхню інвентаризацію.
На пам’ятці по вул. Митрополита Андрея,12 добудовані два поверхи – тут немає порушень?
У 2009 році при корегуванні генплану Львова ЛМР була зобов’язана розробити історико-архітектурний опорний план. Чому ваш департамент, який наглядає за законністю містобудівної документації, ніяк не реагує, що такий план не розроблений?
Ми не маємо такого права. Нагляд здійснюють проектні організації. Ми не маємо права притягнути розробників містобудівної документації до якоїсь відповідальності, бо генплан, детальні плани територій, плани зонування формують місто із розробником. Тобто, плани забудови формують виключно органи місцевого самоврядування.
Минулого разу ми говорили, що виконком не має права видавати містобудівних умов та обмеження, що це порушення закону. Але він і надалі їх видаватиме. Як усунути це порушення?
Тільки через суд прокуратура в інтересах держави може подати позов про скасування ухвали ЛМР, якою було затверджено порядок видачі цих містобудівних умов та обмежень, який йде всупереч чинному законодавству України. Відповідно судом це рішення ЛМР може бути скасоване.
Львів – найбільш щільно населене місто України. Чи проводиться у нас при новому будівництві обстеження довколишньої забудови?
Чинним законодавством жодних таких обстежень прилеглих забудов не передбачено. Ці обстеження можуть вимагатись на стадії видачі містобудівних умов та обмежень, але ж знову таки порядком видачі вони не передбачені. Хіба що проектування самого об’єкту має здійснюватись у відповідності до ДБН в частині пожежних та побутових розривів і там має бути дотримана відстань до об’єкту і якщо проектант бачить, що є загроза руйнування, то він за ці всі речі несе відповідальність. Якщо він бачить, що сусідній будинок в аварійному стані, має тріщини, то він приймає рішення про обстеження цього будинку і з посиланням на висновок запроектовує тип фундаменту, щоб не було загрози руйнування сусіднього будинку.
До речі, а проектантів часто притягають до відповідальності?
Так, ми по області накладаємо на архітекторів штрафні санкції – по 150-300 тисяч гривень. З початку 2016 року за порушення ДБН та чинного містобудівного законодавства при розробленні проектної документації ми притягнули до відповідальності 9 організацій.
Чи є випадки позбавлення архітекторів сертифікатів?
Сертифікати видає Міністерство регіонального розвитку. В них є спеціальна атестаційна комісія, яка видає ці всі сертифікати. Я так розумію, що на сьогодні дуже складний механізм позбавити архітектора сертифікату. Наша структура цього не робить. Якщо є систематичні порушення з боку архітекторів під час проектування, ми можемо підготувати звернення на Міністерство регіонального розвитку, щоб анулювати цей сертифікат. Мені на сьогодні не відомо, чи справді цим архітекторам відібрали сертифікат. Навіть за кричущі порушення – збільшення площі забудови.
А скільки законом передбачено паркомісць?
Є вимоги в ДБН, що коефіцієнт в залежності від місцезнаходження об’єкта – в середньому складає 0,3-0,5 на одного мешканця. Тобто, якщо будинок на 100 мешканців, то має бути до 50 паркомісць.
Так от. Забудовники хочуть зекономити і на дитячих та спортивних майданчиках, порушують розриви до суміжних будинків, влазять у червоні лінії, дехто збільшує поверховість… Є випадки, коли проектанти, зневажаючи всі державні будівельні норми, проектують так, як скажуть забудовники – за це їм платяться гроші. Це стосується переважно об’єктів 3 категорії складності.
Із новим законом всі ці об’єкти будуть проходити комплексну експертизу – по всіх розділах проекту. Загалом мова йде про десяток експертів, кожен з яких діятиме у своїй частині. Зараз на 3 категорію експертиза вимагається тільки в частині міцності, надійності та довговічності (гарантія, що у випадку землетрусу будинок не впаде) і експерти не звертають увагу ні на площу забудови, ні на паркомісця, ні на дитячі майданчики, відстані. Фактично експертизи на об’єктах 3-ї категорії як такої на сьогоднішній день не існує.
І що нам ще обіцяє новий закон?
Тепер замість штучно створених категорій складності будуть класи наслідків: низький, середній (3-4 категорія) і значний (як зараз 5 категорія) Тобто, це поділ по польському принципу – фактично йдеться про небезпечність об’єкта.
Перший низький клас СС1 – це будуть індивідуальний сектор, господарські будівлі і споруди, далі йтиме середній клас СС2 і значний СС3 (аеропорти, вокзали, національні пам’ятки, комплексні багатоквартальні забудови житлових будинків). Тоді на СС2 і СС3 буде проводитись комплексна експертиза. Кожен експерт буде ставити свій підпис і печатку, і якщо ми виявимо на об’єкті якесь порушення в проектній документації, то будемо вживати заходів із притягнення до відповідальності експертних організацій.
Цим законом також передбачено отримання дозволів, а не декларацій на об’єкти класів наслідків середніх та значних, а на низьких класах лишень повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Декларацій на сьогодні як таких не буде. Також буде збільшена сума штрафних санкцій для фізичних та юридичних осіб фактично у два рази.
Обов’язково тепер має бути фірма підрядник, яка має мати ліцензію на виконання будівельних робіт, бо сьогодні об’єкти 3 категорії складності, ті ж 9-поверхівки, фірми можуть будувати без ліцензій. І страшно подумати, як будинок може стояти, тому що законодавство не передбачає отримання на ці об’єкти будівельної ліцензії, тільки на об’єкти 4-5 категорії складності.
Закон, про який ви говорите, безумовно подає надію, але чи не вважаєте ви, що ми з ним добряче запізнились?
Так, вважаю. Зі свого досвіду можу сказати, що цей закон потрібно було приймати у 2012-2013 роках. Після прийняття у 2011 році закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який існує сьогодні, ситуація з незаконними забудовами почала погіршуватись. Ці декларації почали породжувати незаконне будівництво, з яким в подальшому зіткнулись мешканці в частині оформлення права власності, в частині підключення до інженерних мереж. Цей закон повністю це все виключає.
Чи був якийсь опір при прийнятті цього закону?
На сайті Верховної Ради можна побачити, що «Самопоміч», до речі, за цей закон не голосувала. Хоча Андрій Садовий виступає проти незаконних забудов. Цей закон отримав у залі парламенту 238 голосів.
Активісти запитують, чи викликали вас на допит по справі щодо звинувачення посадових осіб вашого департаменту та департаменту містобудування ЛМР щодо умисного незабезпечення дотримання пам’яткоохоронного законодавства при реєстрації декларацій на початок будівельних робіт по декількох адресах у Львові?
Жодної повістки, жодних допитів не було.
Першу частину інтерв'ю з Романом Желихом читайте тут.
