Гендерне питання періодично виринає у вітчизняній політиці. Весь час існування українського парламентаризму народні обранці переймалися тим, що в їх рядах надто мало жінок. Робилися спроби ввести обов’язкову тридцятивідсоткову квоту за статевим принципом і нічого путнього з того не виходило.
Тим не менше, ціла когорта неординарних львів’янок устигла за роки Незалежності достойно «засвітитися» в українському парламенті. Для когось цей досвід уже в минулому, хтось продовжує брати активну участь у політичному житті.
Хоча мусимо визнати, що харизматичних жінок-політиків в парламенті меншає. Тим паче, виявилося, що саме жінки задають тон у процесі добровільної здачі таких жаданих нардепівських мандатів. Ще у 2007 році представниця «Нашої України» Руслана Лижичко відмовилася працювати у Верховній Раді, аргументуючи це так: «Думаю, я з числа небагатьох наївних людей, які пішли в політику з ідеологічних переконань. Але виявилося, для багатьох – це лише піарні слогани. Коли зрозуміла цю правду життя, була страшно розчарована».
У нинішньому парламентському скликанні жіночі відмови від депутатства почастішали. Так, у 2015-му 26-й номер у списку Радикальної партії Злата Огнєвіч констатувала: «Я йшла в парламент не за мандатом, а тому, що вірила, що у парламент прийшли нові люди, які можуть змінити країну на краще... Як культурний діяч я не бачу своєї необхідності в цьому парламенті» та повернулася у більш комфортне середовище.
Минулого тижня демарш зі складання депутатських повноважень вчинила представник «Самопомочі» Олена Бабак, пояснивши, що робить це через «виключно особисті причини». «Я вважаю, що мені треба змінити мою діяльність. Я не політик, я більше експерт. Для мене політична діяльність є складною, як для людини», - констатувала заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ.
Та не тільки come back-ами відрізняються жінки, що пройшли Верховну Раду. Принаймні представниці Львівщини з відповідним записом у трудовій книжці мають чим похвалитися.
Помічені під куполом
До Оксани Сироїд так високо підніматися по українській парламентській ієрархічній драбині вдавалося хіба одіозній Валентині Шевченко. Правда, було то ще за часів УРСР. Сироїд посіла місце за високою трибуною вже після чергової революції. Тепер мало хто згадає, що цей політик має в своїй біографії такі пункти як помічник голови Української республіканської партії чи консультант Ігоря Рафаїловича Юхновського в бутність його нардепом. Пам’ятатимуть, що сучасне «крісло» під Сироїд періодично хитається.
У минулому році вона була готова повернутися з трибуни у партер, коли відставляли Арсенія Яценюка і коаліція в яку входила «Самопоміч» (партійна alma mater Сироїд) стала коаліцією в яку «Самопоміч» не входить. Останні події знову вивели Оксану Іванівну у перші рядки стрічок новин. 15 березня, її рішення припинити засідання ВР, бо у зал засідань прорвалися модернізовані матроси желєзняки, розцінили як порушення регламенту і коаліція під назвою «Європейська Україна» (дует Блоку Петра Порошенка і «Народного фронту») запрагли «крові» віце-спікера, що залишилася на господарці (Голова ВР Андрій Парубій був на засіданні РНБО, його перша заступниця Ірина Геращенко в Мінську на якихось переговорах). Чим ця спікеріада закінчиться, поки незрозуміло, але кілька балів у власну політичну скарбничку Сироїд поклала і тепер про неї можна говорити не лише, як про засновницю благодійної організації «Кирило-Мефодіївська фундація», а й як про особу від якої щось залежить.
Трійця відносно рядових парламентерок - Ганна Гопко, Ірина Подоляк, Оксана Юринець – на публіці з різним успіхом також фігурують. Однак найтитулованіша з тріо, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах найбільше була помітна у мас-медіа після здачі електронних декларацій. ЗМІ розтиражували наявність у подружжя ГанниГопко і Олександра Жука восьми квартир у Львові, Києві і чомусь в Турківському районі. Цікавість до чужої нерухомості витіснила з пам’яті навіть гучну сварку Ганни з «Самопоміччю» після якої перший номер у передвиборчому списку покинула однойменну фракцію. Сама ж винуватиця про свої маєтки скромно сказала, що з чоловіком впродовж всього подружнього життя економили, по мальдівах і єгиптах відпочивати не їздили, а така велика кількість житла виконує роль сімейного бізнесу – квартири здають, і на цю оренду існують. Функціональні обов’язки у «закордонному» комітеті Ганна виконує, як належить – регулярно критикує недолугу владу і їздить за кордон з важливими відрядженнями.
Оксана Юринець була оригінальною ще п’ять років тому. Її агітаційний ролик «Нормальна баба» затьмарив навіть листівки «Буняк - негр». У парламентській іпостасі у Оксани Василівни сталися клопоти з чоловіком. По-перше, в 2015 році з’явилась інформація, що член фракції Блоку Петра Порошенка Оксана Юринець, використовуючи своє службове становище зручно працевлаштувала власного чоловіка Олега Романовича. Кар’єрне зростання пана Юринця почалося зі статусу «домогосподар», потім у нього з’явилася посада у державній екологічній інспекції і нарешті пан Юринець матеріалізувався начальником митного поста «Малехів». Зарплата в держслужбовця, як кіт наплакав, а Олег Романович, очевидно, керується легендарним принципом Вєрєщагіна з «Білого сонця пустелі» і «мзди не бере», що й стало причиною крику душі Оксани Василівни, яка в січні зронила: «Півтора року ми їздили як волонтери, мали 4700 зарплати при витратах на дорогу приблизно 9000 грн. Нас не утримують олігархи, тому ми хочемо мати нормальну заробітну плату. Якщо ти не можеш прогодувати сім’ю… то наступного разу мені чоловік скаже «до побачення, твоя волонтерська депутатська діяльність».
Менше помітна на публіці безпосередньо у Верховній Раді Ірина Подоляк не забуває про малу батьківщину. Соратниця Андрія Садового в курсі проблем міста, але останній її інформаційний спалах був скерований не стосовно чинного мера Львова, а щодо колишнього мера Ужгорода Сергія Ратушняка. 1 лютого народний депутат звернулася до Служби безпеки України з приводу закликів Ратушняка відокремити українські регіони стінами від «бандерівців».
«Я тут в СБУ вирішила написати, бо 30 січня 2017 року колишній міський голова Ужгорода Ратушняк Сергій (шкода таке чудове місто згадувати поряд з таким прізвищем) на своїй сторінці у ФБ опублікував повідомлення, у якому закликав будувати стіни кримські, донбаські, чернівецькі, одеські, львівські й відгородитись від «ненависної» київської влади... У коментарі до свого повідомлення той пан пише, що «лише у хохлів всі питання і проблеми вирішені і залишилось розстрілювати всіх, хто шипить галицьким акцентом, який окреслили українською мовою», називає українську мову «хрюканням і блювотинням», - поінформувала Подоляк у соціальній мережі. СБУ відкрила кримінальне провадження відносно Ратушняка.
Екс-бургомістр, коли компетентні органи його сильно припечуть, зрештою, може згадати пані Ірині, що у свою додепутатську бутність Подоляк, в 2012 році, перебуваючи на посаді начальника управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відзначилася наміром «перейти на російську мову в публічному просторі», висловивши таким чином свій протест проти дій ВО «Свобода» у парламенті по скасуванню мовного закону Ківалова-Колісниченка та забороні трансляцій російського телебачення на території України, що викликало критичний резонанс. Майбутня народний депутат тоді заявила: «Я серьёзно подумываю, не перейти ли на русский язык в публичном пространстве. Из принципа. Никто не говорил, что будет легко, но что будет так гадко — не ожидала». Про стіну, якою пасувало б відгородитися від «Свободи», Ірина Ігорівна не сказала.
Пісня буде поміж нас
Згадана вже Руслана Лижичко покидала парламент з такими словами: «З Верховної Ради я вийшла зовсім іншою людиною, сильно подорослішалою , дивлюся на світ без рожевих окулярів. Політика підірвала моє уявлення про мораль і про життя в цілому». В контексті політики співачку можна порівняти з кометою, яка рухається по тільки їй відомій орбіті і періодично повертається у місця, де вже була. Після Помаранчевої революції Руслана чотирнадцять місяців працювала у вищому законодавчому органі, але врешті повторювати самій собі питання «Що я тут роблю?» їй набридло. Але в 2013 році співачка повернулася на Майдан, де традиційно співала і закликала до боротьби. Як за повноцінним лідером повстання за Русланою слідкували спецслужби (вона так сама казала), але найцікавіше сталося після перемоги Революції гідності і початку війни під псевдонімом АТО. У вересні 2014 року Руслана Лижичко разом з керівником Центру звільнення полонених ГО «Офіцерський корпус» Володимиром Рубаном поїхала на Донбас, де проводила акцію «стоп вогонь по своїх». Захід мав припинити стрілянину провокаторів, згадувався Майдан, де, за спостереженнями ініціаторів акції, були провокатори, що стріляли в обидві сторони.
Якщо хтось думає, що першопрохідцем у напрямку побачити з тієї сторони фронту «нормальних хлопців» була Надія Савченко, то він думає неправильно. Руслана підсумувала дійство словами: «Порошенко, коли ми прийшли до нього, нас не почув, Захарченко почув і зрозумів». А після поїздки Руслана Степанівна сказала про власний анабазис: «Я йду своїм шляхом, хочу наблизити мир і врятувати життя моїх співвітчизників»
Колега Руслани по пісенному цеху Оксана Білозір – майже старожил Верховної Ради (вперше з’явилася під куполом в офіційному статусі у 2002 році) і ні разу не мала прагнення її покинути за власним бажанням. У парламенті поточного скликання вона з’явилась після того як Юрій Луценко звільнив депутатське крісло і пішов працювати прокурором.
Крім «законотворчості» у біографії «просто україночки» є робота міністром культури і велика купа пліток довкола її фігури. Зокрема, Оксану Володимирівну згадували у контексті існування тоталітарної секти, перемивали кістки за те, що вона є кумою президента Порошенка, а особливого розголосу набрав факт зняття ювілейного концерту артистки з Великоднього ефіру «Першого Національного каналу». Таке рішення керівництво каналу прийняло через «невідповідність формату та концепції суспільного мовлення» каналу. Пікантності процесу додавало те, що означений концерт відбувався у палаці «Україна», директором якого є теперішній чоловік Оксани Білозір Роман Недзельський.
Є в біографії співачки-нардепа і партійнобудівельний рядок – вона була серед лідерів «Нашої України» (2005-2008), потім органічно влилася у Президію партії «Єдиний Центр» (з березня 2008). Але вершиною її партійної творчості стало створення в 2004 році партії «Український дім», яку на початку березня 2017 року успадкував директор державного підприємства «Український дім» Юрій Стельмащук, який також є священнослужителем Андріївського собору (УАПЦ), займається волонтерською та благодійною діяльністю.
Перекваліфікуватися в управдома
Легендарний Іван Макар писав колись у своїх біографіях в графі «місце роботи» - «кадровий резерв Верховної Ради». Таке саме словосполучення можуть експлуатувати ще не легендарні, але вже дуже близькі до цього діагнозу Ганна Герман-Стеців і Ірина Фаріон.
Першу життєві колізії провели через кабінет пластичного хірурга і перукаря, руки якого ростуть з потрібного місця та приземлили в кріслі телеведучої. Спілкується з цивілізацією Ганна Миколаївна тепер не за посередництвом Бі-Бі-Сі, але і сучасний майданчик колишня речник колишнього президента використовує з притаманною їй енергією. Герман-Стеців вже не згадують «віджату» у колеги квартиру біля київської Опери і родинні зв’язки з львівським криміналітетом, а дехто переймається чи не складе професійному журналістові конкуренції та сама Надія Савченко, яка також вдарилася просторікувати з блакитного екрану, заодно сходивши до перукаря.
Ірини Фаріон бракує в парламентському залі. Поки що вона продовжує викладати рідну мову студентам і нагадувати про своє існування закликами на кшталт позбавляти роботи російськомовних громадян та добивати поранених терористів у зоні АТО. До речі, тоді Ірина Дмитрівна вкотре продемонструвала свою начитаність і цитувала австрійського ерцгерцога Вільгельма Габсбурга який говорив, що український воїн «надзвичайно дисциплінований, кмітливий, відповідальний, піде в огонь і в воду, якщо на чолі у нього буде стояти відповідальна особа. Але український воїн має один недолік - він не вміє добивати ворога». Правда, повноцінно повернутися до Верховної Ради Фаріон буде складно – в цьому закладі з’явилось надто багато деміургів скандалів, які дадуть фору навіть «орлиці».
