Нещодавно ГО "Європа без барєрів" здійснила оцінку пунктів пропуску між Україною та Європейським союзом. На жаль, з 6 пунктів пропуску, які розташовані у Львівщині 3 отримали негативну оцінку. Вказана оцінка базувалась на різних критеріях, зокрема таких як дружність (ставлення персоналу до мандрівників), зручність (відгуки про інфраструктуру), задоволеність процедурою перетину кордону з українського боку та з боку іншої країни, середня тривалість перетину кордону.
Одна з проблем, яка була підтверджена проведеним опитуванням - це питання інфраструктури (і не лише пунктів пропуску, але й так званих сервісних зон). Вказана проблема неодноразово піднімалась керівництвом митниці, як така, що потребує нагального вирішення. Ще в 2016 році митницею були надані пропозиції до Стратегії розвитку Львівщини на 2017-2018 роки, та зокрема запропонувало включити до розділу "Міжнародне співробітництво" два проекти: "Забезпечення інформування щодо завантаженості пунктів пропуску в режимі реального часу" та "Підвищення стійкості енергопостачання за допомогою впровадження енергозберігаючих технологій". Вказані проекти були включені до кінцевої редакції документу та затверджені. Однак, на жаль, фінансування під вказані цілі в обласному бюджеті не передбачили, через що і в звіті Департаменту економічної політики відповідні пункти стратегії визначено, як такі, що не виконуються
Реалізації цих проектів дозволила б здійснити:
- модернізацію систем освітлення у пунктах пропуску «Краківець», «Рава-Руська»;
- встановлення резервних альтернативних джерел живлення для забезпечення безперебійного функціонування пунктів пропуску (власне через відсутність такої системи та аварію на лініях електропостачання в лютому цього року пункт пропуску Шегині був без світла майже 10 годин);
- влаштування змінних електронних світлодіодних табло на смугах руху;
- встановлення відеокамер перед пунктами пропуску з виведенням зображень в мережу Інтернет в реальному часі «онлайн» для отримання інформації щодо ситуації із завантаженості окремо взятого пункту пропуску, а також кількості накопичених транспортних засобів та плинності руху вантажного та пасажирського потоків (існуючі веб-камери, на жаль не дають можливості сформувати цілісне уявлення про ситуацію перед пунктами пропуску).
Отже коли весною цього року побачив повідомлення щодо збору проектних ідей до Плану заходів з реалізації у 2019-2020 роках Стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року вирішив спробувати ще раз і в травні цього року повторив попередні проектні ідеї та подав три нових для включення до Плану заходів:
- Розширення підїздних шляхів до пунктів пропуску в напрямку виїзду з України (додання 1 смуги на ділянці близько 500 метрів перед пунктами пропуску) та розмежування смуг на цій ділянці із застосуванням пластикових відбійників, поєднаних стальними тросами (реалізація цього проекту має обмежити можливість проїзду поза чергою).
- Створення умов для осіб, що перетинатимуть кордон в пішому порядку в запланованому міжнародному пункті пропуску «Нижанковичі» (Україна) – «Мальговичі» (Польща) та існуючих пунктів пропуску «Рава-Руська – Хребенне», «Угринів-Долгобичув», підїжджають до пунктів пропуску власним автотранспортом та залишають його на зберігання перед пунктами пропуску, а також створення місць для зупинок громадського транспорту, що доставлятиме подорожуючих до пунктів пропуску, де існує або заплановані піші переходи.
- Облаштування сервісних зон планованого міжнародного пункту пропуску «Нижанковичі» та існуючих пунктів пропуску «Смільниця», «Краковець», «Грушів», «Рава-Руська», «Угринів», а саме створення та обслуговування санітарно-гігієнічних модулів у безпосередній близькості до пунктів пропуску дозволить в період значного накопичення транспортних засобів перед кордоном забезпечити мінімально гідні умови для подорожуючих.
Щиро надіюсь, що за результатами відбору ці ідеї увійдуть до Плану заходів з реалізації Стратегії та в подальшому будуть профінансовані.
Багато проблем з інфраструктурою є і в самих пунктах пропуску і вирішення їх для зручного перетину кордону є навіть більш важливим, ніж комфортабельна сервісна зона. Порівнюючи витрати на утримання пунктів пропуску на польській стороні і в нас виявили, що на підтримку одного найменшого пункту перетину в Польщі витрачають стільки ж як на утримання трьох найбільших пунктів пропуску Львівщини. Ото ж слід розуміти, якщо хочемо мати європейські умови - варто виділяти відповідне фінансування.
