Минулого тижня терпець працівникам підприємства "Галичина-Захід" увірвався. Мужні чоловіки більше не хотіли мовчати та розповіли журналістам про свою роботу. Далеко не легку саму по собі, а в умовах, в яких їм доводиться працювати, так і зовсім.
"Галичина-Захід" - це підприємство із 100% данських інвестицій, яке спеціалізується на вирощуванні та реалізації поголів'я свиней та розташоване у селі Кавсько, Стрийського району. На виробництві є близько 250 робітників, які працюють у полях, гаражі, мельниці, лабораторії, зі свинями та інше. Генеральним директором є громадянин Данії Йохансен Мортен Холм.
Отож, найбільше пригнічують, ні, навіть викликають гнів у людей - умови праці та ставлення керівництва до них.
Перше - понаднормова робота. Щоб заробити гідну копійку на життя, доводиться працювати набагато більше годин, ніж є на зміні. Що мається на увазі : "на папері" ми можемо побачити суму близько 10 тисяч гривень. І для багатьох, в тому числі і мене з вами, цього аргументу було би достатньо - біля Стрия мати таку заробітну плату. Насправді, не кожен у Львові таким похвалиться. Для чиновників так цей аргумент взагалі беззаперечний. Але що стоїть за цією зарплатою? Хлопці пояснюють: ставка є трохи більшою за 4 тисячі. Все решта - бонуси за понаднормову роботу. І відмовитись від неї, фактично, не можна. Ні тобі вихідних. Абсолютно жодних! Ні тобі свят.
Головне управління Держпраці у Львівській області підтвердило факт порушення вимог ст. 65 КЗпП України щодо надурочної роботи та встановило, що адміністрацією жодних обліків понаднормових годин не ведеться. Тобто, бонуси видаються зі звичайної доброї волі керівництва.
Перед кожними вихідними виходить відповідний наказ, де працівників зобов'язують виходити на роботу. У наказі вказано, що при потребі людині дадуть вихідні у інші дні. Зі слів чоловіків, таких випадків ще не було. Адміністрація не надає жодних вихідних днів!
Ці ж бонуси слугують і батогом в руках адміністрації. Мало б бути заохочення, але робітники саме так описують це введення. Крок вліво, крок вправо - ти без доплати, хоч і наказ про вихід на роботу у вихідний день виконав.
Друге - самі умови. Роздягалки люди ледь випросили, навіть самі доклались до їхнього створення. Ні нормальних душових, ні нормальних умивальників та туалету - є два умивальники на близько 100 чоловік та біотуалет. А тепер уявіть, як всі ці люди повертаються з полів - брудні, після хімікатів та добрив. І їх чекає 2 умивальники у маленькій кімнатці.
Цим же Головним управлінням Держпраці виявлено мінімум 5 посад на підприємстві, які відносяться до шкідливих умов праці. Однак, данські інвестори не проводили атестації робочих місць, що знову ж таки є порушенням українського законодавства.
Третє. Ця проблема дотична до відсутності вихідних днів - відпустка. Її не надають. Зі слів робітників, відпустку можливо отримати тільки у зимовий період. Логіка адміністрації аграрного підприємства зрозуміла, але існує ще Закон України, згідно якого відпустки можуть надаватись працівникові в будь-який час робочого року, з урахуванням інтересів виробництва та особистих інтересів працівника і можливістю його відпочинку.
Про додаткові відпустки, які мали б надаватись за шкідливість праці та понаднормову роботу - мова взагалі не йде, на жаль.
Наступне - ставлення керівництва. Один із водіїв трактору віддав журналістам чимало своїх звернень та запитів до адміністрації щодо порушень на підприємстві. Відповіді спочатку надавали, потім почали ігнорувати. А загалом, зі слів людей, на вказівки робітників про порушення українського законодавства данське керівництво стверджує, що у них наш закон не діє!
Коментар до теми:
"Особливих виключень для закордонних інвесторів щодо дотримання українського законодавства немає. Є окремі винятки щодо податків. Все решта - згідно Українського Закону. Існує інша проблема - влада закриває очі на порушення. Це не тільки на Львівщині, це - загальний тренд такий по Україні", - Георгій Сандул, юрист ГО "Трудові ініціативи".
Інший випадок. Під час виконання своїх обов'язків отримав травму молодий хлопець. Травма серйозна - подроблені кістки руки і, швидше за все, чоловік більше не зможе виконувати важку роботу, хоч я і надіюсь, що з ним все буде добре. Як розповіли мені працівники, хлопця відвезли кудись до Львова, а за ним одразу поїхав директор. Думаєте, він переживав за стан свого робітника чи хотів чимось помогти? Відповісти важко, однак після цього робітник заявив, що трагедія сталась через нього і він претензій немає. Так чоловік позбувся компенсації. І як мені повідомили, вже "влетів" у 50 тисяч гривень за лікування.
Після цього, 23 серпня, адміністрація провела несанкціонований обшук у робітничих приміщеннях. Без будь-яких свідків і без відповідного регламенту. Просто спиляли замки на дверях роздягалок, перекинули всі меблі та розкинули одяг по землі. В тому числі і жіночу білизну. Можливо, вони шукали там алкоголь, запитаєте ви? Я теж так подумала, закриваючи очі на порушення. Проте, всі працівники "Галичина-Захід" проходять перевірку на алкотестері. Тому такі дії були зовсім нелогічними. Крім того, згодом керівництво заявило, що це було їхнє спонтанне рішення. Захотіли - порились у чужих речах. Більше пояснень не було, а тільки погрози звільненням.
І тепер, мабуть, до головного. На жаль, у нас в країні дещо знецінюють таке явище, як профспілки, вважаючи це пережитком радянського минулого, яке, в якійсь мірі, знівелювало значущість професійних спілок. Попри це, в Україні досить непогана законодавча база в цьому питанні. Не ідеальна, але така, яка справді могла б захистити робітника.
Закордонні інвестори(роботодавці) добре знають це явище, бояться його та всіляко намагаються будь-яку ініціативу робітників одразу загасити. Річ у тому, що робітники з Європи (і не тільки) вправно користуються таким інструментом як профспілки щодо виборювання своїх прав. Зараз це стає популярним і в Китаї, тому звідти і виходять багато корпорацій, адже дешева робоча сила почала вимагати не миску рису, а гідну зарплату, грубо кажучи.
Але повернемось до "Галичина-Захід". У березні 2017 року там місцеві працівники створили первинну профспілку. І це нонсенс! Практично нікому на Львівщині не вдавалось на жодному підприємстві з іноземними інвестиціями створити спілку.
На початку квітня голову профспілки, ветерана АТО Віталія Малишкіна перевели із автотранспортного цеху на перевантажувальну рампу, де йому значно зменшили розмір оплати праці. Згодом Віталія зовсім звільнили з підприємства.
Через кілька місяців, 9 серпня суд визнав звільненням голови профспілки незаконним та поновив на робочому місці із компенсацією заробітку за вимушені прогули. На жаль, адміністрація на цьому не зупинилась та вже 29 січня 2018 року за, начебто, порушення трудової дисципліни, знову звільняє Віталія. І знову суд визнає це звільнення незаконним! Вже вересень 2018 року, а данське керівництво не поспішає виконувати рішення суду.
Більше того, як цього вимагає Закон, між представницьким органом робітників та роботодавцем повинен був би укластись трудовий колективний договір, де чітко було б прописані права та обов'язки обох сторін. Звичайно, роботодавцю, у нашому випадку - данському інвестору, це абсолютно не вигідно. Доведеться ж дотримуватись усіх прописаних домовленостей і вже таку ситуацію, яка склалась зараз на підприємстві профспілка не допустила б. Та замість того, щоб налагодити робочу атмосферу та спільно зі своїми робітниками запустити продуктивний механізм виробництва, керівництво "Галичина-Захід" дотримується іншої тактики - залякування, звільнення, зменшення заробітної плати та інше. Звісно договір підписувати ніхто в адміністрації не хоче. І здебільшого цей весь тиск стосується саме членів профспілки, що може трактуватись як дискримінація і карається згідно Українського Закону.
На цей час, як мені відомо, ситуацією вже зацікавились різні громадські активісти, юристи та профспілковці. Між іншим, Віталій Малишкін отримав близько 20-ти листів підтримки зі всієї України від професійних спілок різних підприємств України. Тому, ймовірно, в близькому майбутньому читач ще не раз почує про цей конфлікт.
