Львів’яни давно перестали себе комфортно почувати у рідному місті. І не лише тому, що Львівська міська рада значно більше робить для туристів за кошти громади, ніж для мешканців.
За останні роки львів’яни з жахом спостерігають, як кожен вільний клаптик землі перетворюється на багатоповерхівку.
І печаль львів’ян пов’язана не лише з тугою за зеленими насадженнями і дитячими майданчиками, які зникають з лиця землі з космічною швидкістю.
Некомфортний Львів
Ті, хто живе тут все своє життя цілком усвідомлюють, що всі оці новобуди з часом будуть заселені людьми. Які теж претендуватимуть на ті нещасні залишки соціальної інфраструктури , яких не вистачає навіть існуючим мешканцям.
Необхідність забезпечити мешканців соціальною інфраструктурою (прибудинковою територією школами, садочками, стадіонами і т.д.) визначено будівельними нормами, які мають силу закону в Україні.
Але як і на інші закони, наша влада може базкарно плювати на будівельні норми, перетворюючи умови життя львів’ян на нелюдські.
Чинний ДБН 360-92 (http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/dbn_360_92_ua/1-1-0-116) визначає принципи забудови і дуже гарно описує, яка прибудинкова інфраструктура повинна бути біля кожного житлового будинку: смітники, гостьові стоянки для автомобілів, дитячі майданчики, територія для господарських потреб і багато іншого. Приблизно 9-12 метрів квадратних на одного мешканця.
А ще забезпечення паркомісцями, школами, садочками, позашкільним дозвіллям, публічними стадіонами, парками і скверами має бути 100% від потреби.
ТОБТО ПОКИ МИ, ЧИННІ МЕШКАНЦІ, ЦИМ НЕ ЗАБЕЗПЕЧЕНІ, НІ ПРО ЯКІ НОВІ БУДІВНИЦТВА МОВА ЙТИ НЕ МОЖЕ!
Тепер про озеленення житлової забудови. Згідно Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», з урахуванням вимог статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" ( 2807-15 ) визначено нормативний рівень озеленення для житлових районів – не менше 25 %, а для громадських споруд – не менше 40 %.
Якщо проїхатися на Чорновола, де багатоповерхівки впихаються у простір за принципом гри «Тетріс», то з жахом думаєш, яким виросте покоління, яке бавитиметься між автомобілями, які припарковані біля самого входу у будинок.
Як можуть жити люди без жодного куща і дерева, без лавочки, і навіть без дитячого майданчика?
Міська влада вважає, що можуть.!
Це ж не їхні діти дихатимуть вихлопними газами і ароматом асфальту.
Уже гетто
Щільність населення Львова перевищує встановлені будівельними норматмти показники у 10 разів!
Цитую положення ДБН 360-92 : «Величина щільності населення житлового кварталу може бути прийнята більше як 450 люд./га (у значних і найзначніших містах) при відповідному обґрунтуванні.»
Чуєте, у мерії? Поволі і з інтонацією: чотириста п’ятдесят людей на один гектар!
Більше не передбачено!
А тепер статистика
Львів – одне з найбільш щільно населених міст України. Станом на 2017 рік 4436 мешканців на один гектар фактично! І це тільки за даними офіційної статистики! Осіб, що проживають на зйомник квартирах, приїжджають на роботу,, привозять дітей до школи – значно більше!
Тобто щільність населення у Львові ВДЕСЯТЕРО ПЕРЕВИЩУЄ ВИЗНАЧЕНУ НОРМУ:
| Територія на 01.01, кв.км | Кількість наявного населення на 01.01, тис.осіб | Щільність населення на 1 кв.км на 01.01, осіб | |
| Львів | |||
| 2001 | 171 | 775,5 | 4 535,1 |
| 2002 | 171 | 758,2 | 4 433,6 |
| 2003 | 171 | 758,7 | 4 436,8 |
| 2004 | 171 | 758,9 | 4 438,1 |
| 2005 | 171 | 760,1 | 4 445,2 |
| 2006 | 171 | 761,7 | 4 454,1 |
| 2007 | 171 | 762,6 | 4 459,4 |
| 2008 | 171 | 762,3 | 4 458,1 |
| 2009 | 171 | 762,0 | 4 455,9 |
| 2010 | 171 | 761,7 | 4 454,3 |
| 2011 | 171 | 760,0 | 4 444,6 |
| 2012 | 171 | 758,1 | 4 433,5 |
| 2013 | 171 | 759,1 | 4 439,0 |
| 2014 | 171 | 758,4 | 4 434,9 |
| 2015 | 171 | 759,1 | 4 439,2 |
| 2016 | 171 | 758,4 | 4 435,1 |
| 2017 | 171 | 758,5 | 4 435,5 |
За даними Головного управління статистики у Львівській області
Чуєте, у мерії? Львів заселений вдесятеро щільніше, ніж передбачено стандартами для комфортного життя!
Яким чином ви дозволяєте щось ущільнювати? Якщо життєвого простору катастрофічно не вистачає чинним мешканцям?
Чому перетворюєте Львів на гетто, уже неможливий для проживання багатьом львів’янам.
Майбутнім мешканцям теж.
Особливий цинізм щодо плювання мерцями на ними ж встановлені норми, є недотримання вимог визначених генпланом і планами зонування https://drive.google.com/drive/folders/0B381zf7VBHgAVkZocnR0TkFiUmM який встановлює таку максимальну щільність населення при розміщенні багатоповерхівок: для 9-поверхових будинків – 820 людей на гектар.А для вищих будівель взагалі не передбачено.
З плану зонування (базової записки для всіх районів)
7.4.Максимально допустима щільність населення в багатоквартирній забудові.
Щільність населення при розміщенні на ділянці багатоквартирного будинку (групи будинків), без окремостоячих об’єктів обслуговування (школи, дитячі дошкільні установи, гаражі, спортивні споруди) розрахована диференційовано для забудови різної поверховості, за розміром мінімальної площі ділянки на 1 мешканця згідно з п. 3.8 ДБН 360-92**:
2 пов. – 332 люд/га ; 3 пов. – 429 люд/га; 12 пов. – 833 люд/га;
4 пов. – 495 люд/га ; 5 пов. – 585 люд/га; 14 пов. – 847 люд/га;
6 пов. – 653 люд/га; 7 пов. – 685 люд/га; 16 пов. – 862 люд/га.
8 пов. – 719 люд/га ; 9 пов. – 820 люд/га;
При цьому, в межах ділянки мають бути розташовані всі прибудинкові майданчики згідно з табл. 3.2 ДБН 360-92** і гостьові автостоянки згідно з табл.. 7.4а ДБН 360-92**.
При забудові змішаної поверховості щільності населення визначається шляхом інтерполяції, пропозиційно процентному співвідношенні загальної площі квартир в будинках з різною поверховість.
Відхилення від максимального відсотка в сторону збільшення розглядається за процедурою для допустимих видів забудови.
Наприклад,, допустима щільність населення в містобудівних умовах та обмеження будівництва на вул. Карманського 21 – 2 463 особи на 1 га, а на Струмок - Масарика, 7 –1000 мешканців на 1 га. Хто дозволив владцям так знущатися над нами?
Але якщо у Львові вже в середньому проживає 4 436 мешканців на га, яким чином будуючи ново буди можна забезпечити нижчу щільність?
Яка і без новобуду в кілька разів перевищує допустимі норми?
Відповідь на таке риторичне запитання, напевне, не дасть і ні учень 4 класу, яки знає математику. Ні професор фіз.-мат наук. Бо ця математична задача чітко визначає: якщо збільшувати кількість мешканців, щільність зростатиме. І буде вищою за 4436 мешканців на га. Що порушуватиме і так порушені права чинних мешканців.
Зате як обійти норми знає начальник управління архітектури, який надає такі недолугі містобудівні умови і обмеження! А потім Департамент містобудування чи виконком, який їх затверджує.
Гуманні норми
Оскільки львів’яни рідко заглядають у нормативи, то наголошу, що біля КОЖНОЇ БАГАТОПОВЕРХІВКИ згідно ДБН 360-92 повинні бути дитячі майданчики, територія для відпочинку дорослого населення, майданчик для занять фізкультурою, майданчик для господарських цілей, , майданчик для вигулювання собак, стоянка для автомобілів.
Витяг з ДБН 360-92
3.15 Озеленення житлових кварталів слід проектувати з урахуванням системи озеленення більших структурних елементів сельбищної території (житлових та сельбищних районів).
Площу озелененої території житлового кварталу слід приймати не менше 6 кв.м на 1 люд. (без урахування шкіл і дитячих дошкільних установ).
Примітка. До площі окремих ділянок озелененої території житлового кварталу входять майданчики для відпочинку, для дитячих ігор, пішохідні доріжки, якщо вони займають не більше 30% загальної площі ділянки.
3.16 При проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші ніж у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
| Майданчики |
Питомірозміримайданчиків, кв.м на 1 люд. |
Найменші відстані від майданчиків до вікон житлових і громадських будинків, м |
| Ігрові для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку | 0,7 | 12 |
| Для відпочинку дорослогонаселення | 0,1 | 10 |
| Для занять фізкультурою | 0,2 | 10-40 |
| Для господарських цілей | 0,3 | 20 |
| Для вигулювання собак | 0,3 | 40 |
| Для стоянки автомашин | 0,8 | За табл.. 7.5 |
Примітка 1.Відстані від майданчиків для занять фізкультурою|
|установлюються залежно від їхніх шумових характеристик; від|
|майданчиків для сушіння білизни - не нормуються; відстань від|
|майданчиків для сміттєзбірників до фізкультурних майданчиків,|
|ігрових майданчиків для дітей і відпочинку дорослих треба приймати|
|не менше 20 м, а від майданчиків для господарських цілей до|
|найбільш віддаленого входу у житловий будинок - не більше 100 м. |
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів чітко визначають , що (п.9.12.) наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів (з урахуванням площі на одного учня не менше 2,0 кв. м).
Самі поплачемо над нормами?
Та більшість шкіл у Львові має наповнюваність 34-35 учнів. І нових шкіл ніхто і не думав будувати. А скільки учнів буде, якщо в новобудах з’являться дітки?
Управління архітектури та урбаністики просто напише в містобудівних умовах забудовнику «використовувати наявну мережу». Але де та мережа? Яка вже нині тріщить по швах і не має жодного резерву . Вона не забезпечує навіть потреб чинних мешканців!
НЕМАЄ!!!! Її у Львові немає! Чуєте, депутати, владці? Немає у Львові місць у садках, школах, немає паркомісць, немає достатнього озеленення!
І вже сьогодні дати дитину до звичайної школи в Шевченківському районі величезна проблема. Наповненість класів тут 34-38 дітей. У ЗОШ № 99 другий рік поспіль роблять по п’ять перших класів. Бо немає куди дівати дітей. І далі будують житло без соціальної інфраструктури!
Для дозвілля дітей, позашкільної освіти майже не залишилося місця. Єдиний у Шевченківському районі будинок дитячої та юнацької творчості на Грінченка 4а , де займається майже тисяча дітей, без жодних правових підстав забирають для дитячого садочка. А дітей – на вулицю! Бо іншого приміщення для будинку школяра не надають. І це в районі з найбільшим відсотком злочинності серед молоді, кількістю наркоманів.
Але кого то хвилює?! На приміщення поклали око. І всіма правдами і неправдами намагаються його забрати.
Вангую, що за два три роки батьки у фізичній боротьбі відстоюватимуть право не лише на дитячі садочки, майданчики, але і на школи та позашкільні гуртки.
Ущільнення Львова стає настільки нестерпним, що в окремих мікрорайонах немає куди вийти з дитиною. Проспект Чорновола в районі «Арсену» настільки забудований, що перебувати в тому бетонному лісі шкідливо не лише для фізичного здоров’я, але і для психіки людини.
На вулиці Плуговій ввечері неможливо пройти фізично через щільну забудові та припарковані автомобілі. Дитячим візочком теж проїхати мегаскладно.
Колись ніби комфортний Сихів також перетворюється на гетто.
Забезпеченість садочками школами, паркомісцями, закладами дозвілля, спортивними закладами має бути 100 %.
Де ви бачили у Львові, щоб чинних мешканців було забезпечено?
То поки не забезпечили чинних мешканців – будувати житло для нових тим більше без цієї інфраструктури – це грубе порушення справа на житло, соціальних прав і навіть права на життя!
Псевдорозвиток
Мені просто смішно, коли міський голова чи його підлеглі розказують на камери, що Львові потрібні інвестиції, і що це розвиток економіки! Місто мусить розвиватися завдяки новобудовам.
У більшості випадків – це цинічна брехня!
Бо розвиток – це не обов’язково захаращення багатоповерхівками і так надмірно щільного життєвого простору львів’ян.
Розвиток – це забезпечення належних умов життя!
Якщо відчувається економічний сплеск (створені робочі місця для будівництва, податки), то таке явище має дуже короткочасний характер.
Бо по закінченню будівництва мешканців новобудов потребуватимуть місця праці! А де вони працюватимуть, коли вся промисловість міста знищена. А нових підприємств майже не відкривається.
Уже відчутним є надмірно високий рівень безробіття у Львові.
Переважно популістичною є заява владців про побудову нової інфраструктури за інвестиційні внески забудовників.
Більшість забудовників просто звільняють від сплати інвестиційних внесків. І крадучи у нас наш простір, нашу землю, збільшуючи навантаження на соціальну інфраструктуру, вони нічого не платять громаді міста. Так на запити депутатів Львівської міської ради була надана відповідь, що лише за 1, 5 роки забудовників було звільнено від сплати інвестиційних внесків на близько 300 млн грн..
На якій підставі? Та крім явних ознак змови між забудовниками і депутатами , підстав для звільнення забудовників, які паразитуючи на міському просторі, заробляють десятки, а то і сотні мільйонів – немає.
Тобто ми подарували забудовникам можливість нажитися на нас.Від нашого імені органи влади надали можливість позбавити нас життєвого простору, соціального забезпечення, порушивши наші права.
«Гуманний» суд
А що суди? Вони б мали захищати права людей. Але наш суд – «найгуманніший» суд у світі, як казав персонаж відомої комедії!
Найчастіше, якщо ви захочете скасувати такі драконівські містобудівні умови і обмеження, суди кажуть, що якщо департамент містобудування (чи виконком, чи управління архітектури – в різні періоди різні органи видавали такі документи) видали містобудівні умови і обмеження, то «це акт індивідуальної дії, який не стосується прав мешканців сусідніх будинків і оскаржувати такий акт вони не мають права»!
Гуманізм з таких рішень аж пре! Життя людей перетворюють на пекло, а вони навіть не мають право оскаржити такі дії органу влади!
Тобто, припустімо , що забудовник «домовився» з виконкомом (департаментом, управлінням архітектури) і цей орган незаконно видав такий документ, плюючи на ваші права, як мешканця сусіднього будинку. То оскаржити, за логікою суду, такий документ може лише забудовник (але він «домовлявся» , і отримує від цього вигоду, тож був би ідіотом, якби оскаржував), або сам орган, що видав такий документ (але цей орган пішов на поводу забудовника, плюнув на ДБН-и, закони і свої обов’язки діяти в інтересах громади).
Таким чином суди узаконюють безкарність корупції: ви – забудовники там з владою домовляйтеся. Прості смертні і так таких рішень оскаржити не зможуть!
Ще трохи, і у Львові стане неможливо жити!
Але перефразовуючи Грушевського, складається враження, що ті, хто віддає той Львів на поталу, тут жити не збираються.
Тому доторговують Львовом, вичавлюючи з нього останні краплі публічних ресурсів, без яких Львів просто стане приватним.
Ще кілька років, і за право пройти по вулиці, наші діти платитимуть дядечкам, які оптом цей Львів нині скуповують…..
А наші діти і внуки житимуть в узаконених львівською владою гетто
