Детальніше...Над усі­єю Іс­па­ні­єю без­хмар­не не­бо. Це не па­роль до по­чат­ку дер­жав­но­го пе­ре­воро­ту, який, за од­ні­єю з ле­генд,  про­лу­нав у да­ле­ко­му 1936-му. Це кон­ста­та­ція факту. По­віт­ря наг­рі­те доб­ря­че за 30 гра­ду­сів, що, зреш­тою, ціл­ком звич­но для Мад­ри­да та йо­го око­лиць. Доб­ре, хоч сон­це, яке пос­тій­но і без­ре­зуль­тат­но на­ма­га­єть­ся ві­діг­на­ти віт­ри з гір, па­лить не так гос­тро, як у нас в Ук­ра­ї­ні.

Детальніше...По ма­те­ринсь­кий лі­нії те­о­ре­тик кос­мо­нав­ти­ки є на­щад­ком ліф­ляндсь­ко­го ге­не­ра­ла Воль­ма­ра Ан­то­на фон Шліп­пен­ба­ха,  не­до­лу­го­го ко­ман­ду­ю­чо­го шведсь­ким аван­гар­дом у Пол­тавсь­кій бит­ві  і неп­ря­мо­го приз­від­ни­ка ка­тас­тро­фи, яко­го обез­смер­тив Олек­сандр Пуш­кін: "…ухо­дит Ро­зин сквозь тес­нины, сда­ет­ся пылкий Шлип­пен­бах". Пет­ро І по­ми­лу­вав і об­лас­кав по­ло­не­но­го при­бал­та, на­дав­ши йо­му зван­ня ба­ро­на. Ба­рон ще встиг по­ко­ман­ду­ва­ти Ря­зансь­ким пі­хот­ним пол­ком на служ­бі в ро­сійсь­кої ко­ро­ни.

Детальніше...Олег Ольжич – один із символів українського націоналізму і один з найпотужніших українських поетів першої половини ХХ століття нерозривно пов'язаний зі Львовом. Його коротке життя вартує не однієї пригодницького роману і не одного фільму чи серіалу. Його трагічна доля як символ трагедії України, з її одвічною боротьбою із зовнішнім ворогом і чварами у власному домі.

Детальніше...Ки­ри­ло Іва­но­вич Ось­мак на­ро­див­ся 9 трав­ня 1890 ро­ку в міс­теч­ку Ши­ша­ки Мир­го­родсь­ко­го по­ві­ту на Пол­тав­щи­ні. На бере­ги Псла йо­го бать­ко, мі­ща­нин Іван Юхи­мо­вич Ось­ма­ков, пе­ре­ї­хав з Курсь­кої гу­бер­нії.

Детальніше...Дев’ятого березня минає 203 роки від Дня народження Тараса Шевченка. А 10 березня – 156 років відтоді, як поет відійшов у вічність. Здавалося б, що нового можна сказати про Тараса Шевченка. Хоча з огляду на те, як щоразу з'являються нові роботи з осмисленням його творчості та місії, можна вкотре стверджувати: Шевченко надзвичайно глибокий і, як завжди, актуальний.

Детальніше...Україна довший час не була суверенною державою і тому її громадяни мусіли воювати по різних лініях фронту, часто захищаючи чужі, як правило, імперіалістичні інтереси інших держав.

Детальніше...Існує бувальщина про те, як уже будучи в поважному віці і полюбляючи довго затягувати ранок у ліжку, граф Фредро просив слуг його стимулювати. Слуга мав підходити і промовляти: "Вставайте, графе, на вас чекають великі справи".

Детальніше...Зовсім мало часу залишилося до чергового «9 травня», а значить до чергових провокацій, інформаційних воєн і звинувачень галичан у посібництві фашистам, нацистам і ледь не самому дияволу. 

Детальніше...Микола Васильович Арсенич – Березовський народився 27 вересня 1910 року в селі Нижній Березів на Косівщині. Походив із гуцульської селянської родини, швидше бідної аніж заможної. Проте мав змогу навчатися і закінчити Стрийську гімназію. Його шлях «у політику» був на той час традиційним. Спочатку Пласт, студентські освітні організації, УкраїнськаВійськоваОрганізація, ОУН, тюрми, УПА.

Репліка

Не їдьте, там срака!
Тарас Стадницький

Не їдьте, там срака!

Ми, львівці, якось помалу звикаємо до перекопаних доріг і кілометрових корків. спочатку була Городоцька, потім Личаківська, тепер Хмельницького і дорога на Винники. Ми клянемо владу, тих, хто понакупляв стільки машин, тих, хто не може провезти свою дупу в громадському транспорті, пишем маляви в міськраду, в фейсбук, потім помалу звикаємо, бо це стає нашим звичним порядком речей.

Форпост на Facebook