Учора в приміщенні Львівської обласної лікарні позалегеневого туберкульозу сталась конфліктна ситуація, яку частина лікарського колективу, зокрема головний лікар Наталя Яремик назвала спробою рейдерського захоплення.
- Наталія Нарольська, Юлія Захарчук
- Суспільство
Низкою громадських організацій та активістів було скеровано звернення по облаштуванню Львівського залізничного вокзалу допоміжними засобами для людей з особливими потребами.
- Анастасія Горова, Наталія Кладко, Валентина Кушніренко
- Війна
5 червня 2014 року до Луганського аеропорту прибула рота інженерного забезпечення 1-шої окремої танкової бригади. Командир взводу саперів Руслан Чубенко в аеропорту святкував своє 23-річчя. Молодий лейтенант згадує про літо 2014-го як про найгарячіший період своєї служби в АТО.
Згадуючи командний спорт, в більшості випадків першою асоціацією спадає на думку футбол. Звикли, що це «національний» спорт, і незаслужено забуваємо про інші види, такі як баскетбол, гандбол та інші командні види спорту, розвиток яких лежить на плечах виключно ентузіастів-аматорів.
- Форпост
- Культура
Мало, хто знає, що саме Львівщина є рекордсменкою за кількістю дерев’яних храмів. Дослідники нарахували в області близько 800 таких споруд. Чотири з них – церкви у Дрогобичі, Жовкві, Потеличі та Маткові було внесено до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
- Анастасія Воронова, Тетяна Попітіч, Анастасія Горова
- Війна
Більше місяця Луганський аеропорт перебував у повному оточенні. Лише 13 липня 2014 року після тяжких боїв попри усілякі перешкоди і втрати було здійснено прорив, і перша колона у складі підрозділів 80-ї, 1-ї танкової, 128-ї бригади та 8-го окремого полка спеціального призначення зайшла до аеропорту.
Нещодавно у Facebbok розгорілася жвава дискусія стосовного того, хто мав би бути львівським мером. Найбільше відгуків – що позитивних, що навпаки – закономірно зібрав діючий міський голова, а одним із основних запитань критиків Садового до своїх опонентів було наступне: а за які такі, власне, досягнення ви його так фанатично любите.
Міста, як і люди, мають свої амбіції. Міста постійно змагаються між собою – величиною та кількістю населення, красою своїх споруд, комфортністю життя мешканців та впровадженням у повсякденність найновіших технічних досягнень. Кожне місто наче намагається довести urbi et orbi - я найкраще і найпрестижніше, жити треба тільки в мені.
Ніколи не думав, що присвячуватиму тексти дурням. Доводиться. Сьогодні, коли ворожі танки риють нашу землю, а виродки під червоними знаменами катують людей, як десятки років тому, тема ностальгії за Радянським Союзом, як не дивно, продовжує жити в мізках недалеких українців. Що дивніше, про стабільне життя в СРСР не раз доводилося чути не лише від якоїсь бабусі з Харкова чи Дніпра, але й від якогось дідуся зі Львова чи Тернополя. За результатами соціологічного дослідження, проведеного у травні групою "Рейтинг", 33% українців шкодують за розпадом Союзу...
Мабуть, мало хто не чув про львівський музей Франка, у народі Дім Франка. Багато хто знає його як перший в Україні музей, у якому “працює” кіт. З його появою про Дім Франка заговорили усі. Таке новаторство — ідея 38-річного директора Богдана Тихолоза. Його призначення теж було досить резонансне. Викладач Франкового вишу, колишній заступник декана факультету журналістики раптом змінює апмлуа та подає заявку на конкурс на посаду директора. Профільної музейної освіти, як і музейного досвіду, у нього не було. Тихолоз брав амбіціями та живими ідеями. І його підтримали.
