Їх хвалять, критикують, обговорюють. Їм дякують і хочуть бути схожими на них. Два роки тому Львів став другим містом України, в якому з’явилась нова патрульна поліція. В День державного прапора, 23 серпня 2015 року, на вірність львів’янам присягнуло понад 400 поліцейських. За цей час патрульні Львова вже відчули на собі, що таке бути крутими копами, як в американських фільмах, та який тягар відповідальності доводиться нести поліцейським.
Непродумана політика львівських владців щодо міських водойм може призвести до багатьох трагедій. У нас прийнято побудувати будинки, забудувати паркову територію, відхопити шмат землі у зеленій зоні, а пильнувати і контролювати природні ресурси міським чиновникам не цікаво…
«Ми всі думаємо «Не дай Боже народити неповносправну дитину», але вже як приходить таке випробування – ми повинні його прийняти. Якщо його не прийняти, а жаліти себе, дитину і долю, то цю дитину не прийме світ, а дитинка приходить у світ, щоби її любили…»
Мами особливих дітей
- Ірина Васильків
- Суспільство
Чергова перевірка стану готовності шкіл до нового навчального року опустила «з неба на землю»
- Леся Кічура
- Суспільство
Останній місяць літа у розпалі, попереду оксамитовий сезон – мандрівники в пошуках гарних турів для відпочинку. Тож не дивно, що туристичні агенції працюють у посиленому режимі. До речі, лише кілька львівських компаній задля зручності потенційних клієнтів раді приймати їх навіть впродовж вихідних – у суботу та неділю.
- Віка Балицька
- Суспільство
Маю потребу про це написати, бо розумію, що більшість людей взагалі не в курсі, що відбулося і щиро вірять у те, що атестація пройшла,але не усіх негідників позбулися. Не усіх - це правда. Але не у цьому проблема. Це все одно не має жодного значення, бо проблема у тому, що УСІХ, кого вигнали, поновили суди!
Зниклий безвісти. Банальна фраза правоохоронців, що означає безсилість та незнання правди. Для багатьох людей, котрі живуть з цією фразою, вона якраз є найголовнішою. Спочатку, поки знайдене тіло не підтвердить найстрашніші прогнози, жевріє надія і віриться в краще.
«Хоспіс» у кожного з нас викликає, мабуть, не найприємніші асоціації та домисли. Одразу уявляються обдерті стіни, неприємний запах приреченості, злобний чи пак втомлений погляд санітарок…
Відомо, що у нашій країні чудес іноді не можна вірити навіть власним очам. Бо отак ніби бачиш один будинок, а заглянеш у держреєстр, і виявляється, що їх там два. Скандал! Ще за якийсь час глип – а один із цих будинків з реєстру немов корова язиком злизала. Дивина…
Близько року назад промайнула звістка, що хворий на ДЦП 20-річний хлопець із звичайного українського села з колоритною назвою Березівка готується перетнути Європу на триколісному велосипеді. Тоді це здавалось неможливим і, правду кажучи, мало хто вірив, що мрія Івана Маслюка здійсниться.
